Погляд з Кремнієвої долини: як залишитися на плаву в період стрімких змін

Голова оргкомітету Київського міжнародного економічного форуму
Розвиток технологій не завжди веде до розвитку конкретних компаній. Багато гравців зникають з карти бізнесу

У всіх компаніях Кремнієвої долини, які я відвідував, говорять про п’ять основних трендів, які диктують порядок денний на майбутнє:

1. Artificial intelligence – штучний інтелект
2. Internet of Things – інтернет речей
3. Зникнення кордонів між цифровим і фізичним світом
4. Синтетична їжа
5. Розповсюджений 3D-друк

Проте розвиток технологій не завжди веде до розвитку бізнесу конкретних компаній. За словами одного з провідних світових візіонерів, голови ради директорів корпорації Cisco Systems Джона Чемберса, протягом найближчих 10 років близько 40% топових компаній індексу S&P-500 (фондовий індекс, до кошика якого увійшло 500 обраних акціонерних компаній США, що мають найбільшу капіталізацію – K.Fund Media) перестануть існувати. І це стосується не тільки компаній старого технологічного устрою. Зміни настільки стрімкі, що можуть торкнутися і сучасних бізнесів.

Наприклад, сьогодні існують проблеми у компаній телекомунікаційного сектора. Згадайте, скільки 10 років тому ви платили за стаціонарний телефон, міжнародний, міжміський, мобільний зв’язок. Згадали? А  скільки ви за нього платите зараз? Компанії втрачають прибутки.

Втрати телекому безпосередньо позначаються на виробниках обладнання. Тому останні залучають групи експертів, які допомагають трансформувати бізнес телеком-операторів. Звідси важливий висновок: дбаючи про власний бізнес, не забувай про бізнес свого клієнта. Виробник устаткування повинен допомогти вижити і розвиватися своєму клієнтові. Інакше його завтра вже не буде.

Тож як залишитися на плаву в період таких стрімких змін? Джон Чемберс стверджує, що для будь-якої компанії важливо розвиватися у трьох напрямках:

1. Нові технології
2. Швидкість впровадження інновацій
3. Організаційна культура

І зміни мають стосуватися всіх трьох «китів» одночасно. В Україні часто помиляються, вважаючи, що секрет успіху – виключно в технологіях. Поза тим нерідко забувають про корпоративну і організаційну культуру.

Про п’ять новітніх технологій я вже згадував вище. І не дарма перше місце посідає штучний інтелект. Вже сьогодні він керує інтернет-рекламою, перекладає для вас тексти і прогнозує погоду. Завтра він буде краще за людину ставити медичні діагнози, керувати автомобілем і навіть цілими заводами.
Утім чому так сьогодні важлива швидкість? Ви знаєте, фахівці якої компанії першими винайшли цифрову фотокамеру? Це був Kodak. Проте компанія не змогла вчасно реорганізуватися, не встигла перевести свій бізнес у цифрові технології. Смерть Kodak була миттєвою.

Третій важливий вектор змін – це корпоративна культура.
Якою вона має бути сьогодні? Необхідно побудувати таку систему управління, яка дозволить швидко змінюватися. Через швидку зміну зовнішніх чинників, ринків, важливо мати таку корпоративну культуру, яка б сприяла розвитку інновацій та ідей. Необхідно розуміти, що більшість інновацій народжуються випадково. Наприклад, iPhone – незапланована інновація. Корпорація Apple спочатку виробляла комп’ютери. Запустивши медіаплеєр iTunes, а пізніше iPod, вони раптом зрозуміли, що на музиці можна заробляти більше, ніж на комп’ютерах. І вже потім iPod «об’єднали» з телефоном і отримали iPhone. Якби компанія чітко дотримувалася стратегії «ми виробляємо комп’ютери», iPhone ніколи би не існувало.

Є й зворотні приклади. Фахівці компанії фінської Nokia одними з перших розробили технологію сенсорного екрану, але їх не почули. Керівництво вирішило, що їх клієнтам більше подобаються кнопкові телефони, і ніхто не буде пальцем поводити по екрану. Тобто через корпоративну культуру прорив не відбувся. Задушили ідею в зародку, не дали їй розвинутися і в результаті загинули самі.

Де ж з’являються інновації? Там, де іде постійний пошук і немає страху помилитися. Де кожен готовий потерпіти невдачу п’ять або десять разів на шляху до успіху.
Культура американських стартапів вразила відсутністю страху перед ризиком і новими ідеями. Часто навіженими і навіть, на перший погляд, ідіотськими. Професор бізнес-школи Стенфорда Вільям Барнетт просто так і говорив, що геніальність – це наслідок нерозсудливості. Прості ідеї не стають геніальними.

Культура в компанії має сприяти таким людям. І це відрізняє їхню культуру від нашої. Ми боїмося банкрутств і провалів. У нас, якщо провалився стартап, – ти лузер. В Долині не так, кожен провал – це крок на шляху до успіху.
Ми будемо говорити про ключові бізнес-тренди та про те, як вижити компаніям в нову інноваційну епоху, на Київському міжнародному економічному форумі.

Поділитися: