Початок знання: чому сумнів допомагає приймати рішення

Shutterstock
Невпевненість — часто найкращий інструмент для ухвалення рішень. Якщо хочете стати розумнішим, вчитеся говорити: «Я не знаю»

Згідно із старою легендою, великий грецький філософ Сократ, був визнаний жрицею-віщункою Дельфійського Оракула Піфією наймудрішим з існуючих людей. Сократ відповів:
«Я наймудріший в світі тому, що я знаю лише те, що я нічого не знаю». Живучи Сократ сьогодні, він би розчарувався.

Ми живемо у світі, де всі завжди впевнені й ніхто не хоче визнавати, що може помилятися

Ми дотримуємося якихось шаблонних думок і не бажаємо зрозуміти їх суть. Чомусь ми вирішили, що дотримуватися переконань, заснованих на сліпий приналежності до чогось, а не на суворій критичній думці, – це нормально. І якщо ви не приймаєте сторону відразу, ну що ж, тоді вас слід уникати або затаврувати як неосвічену людину.
Ефект в сотні разів посилюється інтернетом. При цьому мало хто здатний визнати, що ми не можемо знати всього, що часто помиляємося. І це проблема.

Ірраціональність Впевненості

Все, що ми бачимо і спостерігаємо навколо нас, – це приблизний образ. Наші органи чуттів сприймають лише невелику частину доступної інформації з середовища, яке нас оточує, а наші мізки обробляють ще менше.

Впевненість – це ілюзія, бути неправим – не соромно

За своєю сутністю наше сприйняття світу загалом є невірним. Навколо нас існують запахи, яких ми не відчуваємо, звуки, яких не чуємо, та і у зору є свої межі.

Більш того, на нашу підсвідомість впливають думки, яких ми в багатьох сенсах не можемо навіть почати сприймати. Це якщо говорити на базовому рівні. Якщо ж ми додамо складність взаємодіъ зі світом за допомогою систем та ідеологій, то стає зрозуміло, що ніхто з нас не володіє повними знаннями. Впевненість – це ілюзія, і бути неправим – не соромно, оскільки за своєю сутністю наше сприйняття світу загалом є невірним.

Цінність «я не знаю»

Невпевненість – це не стан, якого слід уникати, а інструмент для прийняття кращих рішень. Іноді краща відповідь – це просто «я не знаю». Це не має бути причиною проявляти байдужість або уникати прийняття важких рішень. Це просто вибір дотримуватися вашої сфери компетенції та обізнаності. Щодня ми зустрічаємо речі, яких не розумітимемо. Якщо вони не актуальні, то не знати їх – нормально. Якщо ж  актуальні, то краще задуматися.

wikipedia.org

Люди рідко відчуває себе комфортно настільки, щоб не переживати через незнання, але замість отримання нових знань, вони витягують з мозку все, що пам’ятають.

У довгостроковій перспективі жодна з цих тактик не приведе до здорової точки зору. «Я не знаю» не тільки утримує нас в нашій сфері компетенції та обізнаності, у якій ризик потенційної шкоди низький, але також працює і як канал зворотного зв’язку.

Це конкурентна перевага, оскільки стимулює критично ставитися до речей, а не вибирати найлегший шлях. Це змушує нас стати розумнішими.

Ми живемо в світі, насиченому ідеями, і не всі вони гарні, і не кожна підходить для всіх. Задавайте питання, будьте критичні, і не бійтеся змінювати точку зору. Ніхто не досягає прогресу, тупцюючи на місці. Відкрити свій розум – це нормально.

 

За матеріалами: Quartz
Поділитися: