По мітлах: як три подруги відкрили перший в країні відьма-бар

51
K.Fund Media
У планах Олесі Остафієвої, Алли Козакової та Надії Омельченко – заклад для вікінгів

Колись ресторан на Бульварно-Кудрявській охороняв суворий горець із каменю. Сьогодні на балконі над входом застигла рудоволоса відьма із мітлою. За фіолетовими дверима казка: свічки, підвал, крук, що говорить, жмутки сухих трав. Приємно пахнуть куріння, в барі димлять коктейлі, на столах фотографії Михайла Булгакова. Це – київський відьма-бар «Лиса гора».

Навпомацки

«Ідея створення з’явилася в липні 2016 року, – каже одна із засновниць закладу Олеся Остафієва. – Запропонувала реалізувати її двом своїм подругам – Аллі Козаковій та Надії Омельченко. Ми знайомі давно і дружимо. Звичайно, ніхто з нас не працював в ресторанному бізнесі. Ми з Аллою – піарники, Надя – топ-менеджер великої IT-компанії».

Ролі розподілили з самого початку: Алла займається кухнею, рецептами, магією трав, на Олесі – просування та організація заходів, Надія займається фінансами та дозвільною документацією.

Бар створили три давні подруги. facebook.com

З моменту виникнення ідеї бару до його відкриття пройшло рівно 9 місяців. Зараз Остафієва згадує, що на початку шляху все йшло як по маслу. З півроку шукали приміщення, самі зробили ремонт.

Знайомий бармен розробив автентичну барну карту.

«Ні в кого з нас не було розуміння специфіки рестораторства, – каже Остафієва. – Якщо чесно, як все працює всередині – я собі це трошки інакше уявляла, як споживач. Де і як зберігати провізію, як подати, яке обладнання купувати – від цього ми були далекі».

Підводні камені

Перш ніж відкрити бар, Остафієва пройшла навчальний курс у відомого в Донецьку керуючого ресторанами Олексія Мохунова.
«Багато для себе почерпнула, – каже вона. – Наприклад, навчилася рахувати точку беззбитковості – скільки гостей на день ми повинні обслужити, щоби не піти в мінус. Для мене було відкриттям хоча б те, що для маленького приміщення потрібно восьмеро працівників на зміні щодня.

Пік популярності припав на жовтень, коли провели Бал у Воланда

Здавалося, і трьох цілком достатньо. А ще на момент старту нам допомагав порадами друг Козакової – Дмитро Приходько (у нього є досвід ресторатора).

Є, виявляється, нюанси і в розсадженні гостей, і в рівні столів, і навіть у формі канапок. Все це береться до уваги, щоби прорахувати потрібний час перебування гостя в барі. Багато в чому йшли навпомацки».

Відкрити заклад без підготовки – ризикований крок. Найнебезпечнішими є перші чотири місяці. Через «непрохідне місце», недостатню розкрутку, високу орендну плату, захоплення власною ідеєю на шкоду споживчому інтересові заклади зачиняються.

Відкриваючи бар, дізнаєшься про багато нових нюансів. K.Fund Media

Але «Лиса гора» пережила цей період. Головні труднощі були з персоналом. На старті прийшло кілька хлопців, які досі в команді.

За словами Остафієвої, кого надихала вся ця булгаковщина, хто навчився визначати вроки, зазирав до таролога в карти – залишилися, хто прийшов заради грошей – пішли. Наприклад, офіціанткою прийшла працювати дівчина – фінансовий аналітик з мрією відкрити своє кафе, зараз вона вже адміністратор. Протягом 7 місяців роботи близько 50% персоналу в барі змінилися з різних причин.

На гребені вау-ефекту

На момент відкриття відьма-бару в групі Фейсбуку було вже 1000 прихильників, згадують дівчата. Секрет був і в тому, що перші три тижні вони не признавалися, що це буде бар.

Дівчата замовили банер зі «страшною картинкою» і написом «Вхід у потойбічній світ»

«Ми зробили сторінку у ФБ і стали там постити притчі про містичний Київ, – згадує вона. – Це заінтригувало передплатників, і вже за тиждень до відкриття народ був буквально на взводі».

Перших два дні у барі було не протовктися. Потім кілька днів – затишшя і тривога. Засновниці збільшили бюджет на розкрутку. І вже в перші вихідні після відкриття дівчатам довелося відмовляти гостям через браку місць в барі. Перші два місяці «Лиса Гора» пропрацювала на вау-ефекті. Люди просто приходили подивитися, що всередині. Через півроку роботи стало ясно, що вау-ефект не вічний. Потрібні видовища.

Фішка бару - ритуали, шамани та аутентичне меню. K.Fund Media

Подруги стали проводити ритуали, приурочені до затемнень, сонцестояння, запрошувати шаманів, тарологів. Меню зробили також автентичним.

«На старті я була проти особливої ​​кухні, – каже Остафієва, – але зараз робимо аналітику, і ось: сюди приходять за шаманськими чорними варениками та дерунами з кропиви».

Пік популярності припав на жовтень, коли дівчата зробили Бал у Воланда. Стільців не вистачало: при комфортній посадці в 40 чоловік, було понад 60 гостей. Без витрат на рекламу охоплення події у Фейсбуці складало 280 тисяч, а квитки на бал перепродували за подвійною та потрійною ціною. У підсумку замість одного дня Бал проводили три дні поспіль.

Інвестиції

Сьогодні відьма-бар – запатентована торговельна марка. На старт справи дівчата вклалися в рівних частках, на все витратилиблизько 600 тис. грн особистих заощаджень. Третина грошей пішла на ремонт та меблі, третина – на посуд, і ще третина – на дозвільну документацію, програмне забезпечення та першу закупівлю продуктів і алкоголю.

Устаткування на кухні дісталося від попередніх господарів

«Ніхто не вірить, що ми витратили таку суму, – каже Остафієва. – Але ж ми майже все робили своїми руками. Меблі частково дісталися від колишнього господаря «Горця». Чистили, лакували власноруч, декорували своїми силами».

Найголовнішою подією став Бал у Воланда. facebook.com

У бюджеті закладу оренда займає п’яту частину витрат.
Початкові інвестиції дівчата окупили за перші вісім місяців.

Зараз підприємниці подумують про відкриття інших закладів. Є намітки зробити чоловічий заклад, наприклад, вікінг-бар, а також відкрити магазин.

 

Вам буде цікаво прочитати: «Як Максим Гербут створює Tesla у галузі житла»
Поділитися: