Під тиском: що таке «хороший стрес» і навіщо потрібен стрес-менеджмент. Частина I

Shutterstock
Психоаналітик Юлія Шуваєва – про те, як зберегти себе і не стати жертвою стресу

Поняття стрес-менеджменту увійшло у вжиток зовсім нещодавно. У перекладі з англійської воно дослівно означає «управління стресом». І хоча управляти стресом неможливо, усвідомлювати свої реакції на ту чи іншу подію – цілком реально.

Таким чином, змінюючи своє ставлення, можна інакше переживати самі ситуації

Чому це важливо для людини загалом? Тому що будь-хто з нас хоче жити нормально – без хронічного недосипу, поганого самопочуття, хвороб. Якщо при цьому ще й вдається отримувати задоволення від життя – взагалі краса.

Shutterstock

Чому це важливо для колективу? Якщо співробітники напружені і озлоблені, шанси на спокійне спілкування між ними – без «нападу» і «захисту» – помітно знижуються.

А це в свою чергу, призводить до стресових ситуацій.

Чому важливо для керівника? Співробітники, які знаходяться в стані хронічного стресу, фізично не можуть бути налаштовані на продуктивність і розвиток. Весь їх психічний і фізичний ресурс витрачається на забезпечення елементарних функцій. І ні на яку продуктивність, розвиток, мотивацію або залученість тут можна не сподіватись.

Тихий вбивця

Першим, хто ввів визначення стресу, був Ганс Сельє – вчений-біолог, який вивчав понад 50 років питання адаптаційних механізмів. Він був справжнім новатором і першопроходцем. Сельє зробив поняття стресу одним з головних символів медицини XX століття. Спочатку воно проникло в суміжні науки, – соціологію, психологію – а потім міцно увійшло в загальний ужиток. Цьому сприяв і зростаючий рівень стресу у людей. Причин тому було більш ніж достатньо: посилюється урбанізація, зростання кількості міжособистісних контактів, а також розвиток інформаційного середовища, технологій, невідповідність біологічної природи людини і соціального життя.

Сельє зробив поняття стресу одним з головних символів медицини XX століття

Сьогодні 40 млн із 147 млн ​​робітників в країнах Європейського союзу страждають від стресів, що обходиться суспільству у $19 млрд щороку.

У США постійні фізичні симптоми стресу відчувають 77% населення. На Заході стрес називають «тихим вбивцею».

В Україні єдиних статистичних даних про стресові розлади та їх причини не існує. У нашій країні актуальна проблема ПТСР (посттравматичного стресового розладу). Але і для неї обліку на державному рівні поки немає.

Shutterstock

«Тихим вбивцею» його називають тому, що в разі тривалого стресу, без можливості відреагувати та змінити умови, він призводить до ураження різних систем організму. Серед них в першу чергу страждають: серцево-судинна, видільна, травна і ендокринна (в першу чергу підшлункова залоза, кора надниркових залоз) системи. У крайніх випадках результатом  може бути навіть летальний кінець.

Добрий і злий стреси

Коли ми говоримо про стрес в рамках теорії Сельє, то маємо на увазі реакцію організму на вплив навколишнього середовища. Щоб вижити, організм повинен зреагувати на зміну середовища і виробити певний механізм (набір реакцій) та з його допомогою пристосуватись до нових умов. Такий собі своєрідний еволюційний поштовх до розвитку.

При цьому подія може мати будь-який характер – як негативний, так і позитивний

Тип стресу, що допомагає адаптуватися до нових умов, називають «хорошим» стресом. Або еустресом. З його позитивних моментів можна відзначити розширення адаптаційних механізмів, придбання позитивного досвіду, вироблення нових реакцій (якщо подія мала негативне забарвлення в минулому, але вдається змінити результат сьогодні), а також отримання нового досвіду.

Для того, що стрес залишався на рівні «хорошого», мають бути виконані чотири умови.
1. Ваше ставлення до події має носити позитивне забарвлення.
2. Наявність у вас позитивного досвіду та хорошого прогнозу на майбутнє.
3. Підтримка соціуму (схвалення дій з боку тих, хто поряд з вами).
4. Наявність достатніх внутрішніх і зовнішніх ресурсів для подолання стресу.

Якщо усі ці умови були дотримані, вітаємо, у вас є всі шанси успішно подолати стресову ситуацію, набути нових навичок і як бонус – новий позитивний досвід.

Якщо вам пощастило менше, то ви впевнено прямуєте в сторону «поганого стресу». Коли ми говоримо про стрес в широкому сенсі, то маємо на увазі саме дистрес.

Shutterstock

Серед чинників, що призводять до дистресу, особливо важливі такі: почуття безпорадності, брак потрібної інформації, негативний прогноз ситуації, надмірна сила стресу, що перевищує психічні та фізичні можливості організму.

Я так детально відокремлюю ці визначення, щоб показати: стрес – в звичному для нас розумінні – не зовсім відповідає смисловим навантаженням, які ми йому надаємо. І тоді ми вчимося першому правилу роботи зі стресами – називати речі своїми іменами і таким чином змінювати до них своє ставлення.

Продовження: Під тиском: що таке «хороший стрес» і навіщо потрібен стрес-менеджмент. Частина II

Поділитися: