Перфекціонізм: шлях до успіху vs діагноз

7187
Shutterstock
4 ознаки, що ваше прагнення ідеалу заважає повноцінно жити і працювати

Перфекціоністи ставлять собі високі рамки якості роботи. Здавалося би, що нічого поганого в тому немає, якби не одне «але». Найчастіше ці стандарти настільки високі, що дотриматися їх практично неможливо. Американський психолог Девід Бернс описав перфекционістів як «людей, чиї стандарти виходять далеко за межі досяжного або розумного, людей, які з усіх сил наполегливо та невпинно докладають зусилля заради неможливих цілей, визначають власну цінність виключно категоріями продуктивності і успіху».

У своїй книзі «Парадокс перфекціоніста» ізраїльський літератор, що пише на теми психології та самоменеджменту, Тал Бен-Шахар відокремлює позитивний (адаптивний та благотворний) і негативний (дезадаптивний та невротичний) перфекціонізм. Ці два різновиди перфекціонізму істотно відрізняються як за своєю внутрішньою природою, так і за своїми наслідками. Негативний веде до невротичних розладів. Існує чотири ознаки, як його визначити.

Ознака перша: прагнення недосяжного

Тал Бен-Шахар, говорячи про перфекціонізм у його крайніх патологічних проявах, наводить приклад із Аласдером Клером. Той був найкращим студентом в британському University of Oxford, а потім став одним із найзнаменитіших його вчених. Як талановита і різнобічна людина, він, крім цього, ще й опублікував роман і збірку віршів, а потім взагалі пішов у мистецтво, ставши сценаристом, продюсером і режисером дванадцатисерійного серіалу про Китай «Серце дракона».

Перфекціоніст ніколи не задоволений зробленим
Перфекціоніст ніколи не задоволений зробленим. Shutterstock

Серіал отримав найвищу в світі професійну нагороду для «телевізійників», премію «Еммі», проте Клер про це не дізнався – після завершення зйомок серіалу він покінчив життя самогубством, кинувшись під поїзд.

Причина, як свідчила дружина Клера, полягала в тому, що він ніколи не був задоволений зробленим. Досягаючи чудових результатів, він, тим не менш, тут же оголошував їх тривіальними, і тут же ставив перед собою нові цілі.

Стоп стрес: як припинити горлати на роботі

Ознака друга: завищення стандартів особистого успіху

Проблема Аласдера Клера, пише Тал Бен-Шахар, була в тому, що він міряв себе стандартами, яким неможливо відповідати. І це проблема не його одного. Як вказує американський психолог Елізабет Ломбардо, яка займається проблемами перфекціонізму і сама страждала на цю недугу, багато людей сприймають відмову від своїх перфекціоністських шаблонів як провал, хоча в реальності ці люди можуть бути навіть дуже успішними.

Не міряйте себе стандартами, яким не можна відповідати
Не міряйте себе стандартами, яким не можна відповідати. Shutterstock

Вона цитує суперпопулярного актора Джастіна Тімберлейка: «Я – перфекціоніст і нічого не можу з цим вдіяти. Я дуже незадоволений собою, навіть якщо до ідеалу не вистачає зовсім трохи».

Вже здавалося би, хто-хто, а Тімберлейк міг би бути задоволений тим, чого досяг. Те, що цього не сталося – ще один доказ тези, що перфекціонізм у своїх крайніх проявах є хворобою, з якою потрібно боротися.

Ознака третя: страх невдачі

Перфекціоністи не тільки не цінують досягнутого успіху, але й заперечують невдачу. Якщо, наприклад, вчений, який намагається експериментально перевірити свою теоретичну гіпотезу, сприймає провалений дослід як неминучий етап досягнення мети.

Для перфекціоніста невдача – ще одне підтвердження його уявної неповноцінності

Американський клінічний психолог Еліс Бойес пояснює це так: «Одна з причин, з яких перфекціоністи так сильно прагнуть уникати дрібних помилок, полягає в тому, що вчинення таких помилок активує їх схильність до нав’язливих думок». Тобто – нав’язливих думок про власну недосконалість.

Побоювання не виконати роботу ідеально лякають.
Побоювання не виконати роботу ідеально лякають. Shutterstock

Як пише Бен-Шахар: «Ми бачимо, як сильно страждають учні в школі, які припинили експериментувати через острах отримати низьку оцінку.

Ми бачимо студентів, які бояться приступити до проекту, якщо не впевнені в ідеальному результаті. Ми бачимо компанії, в яких інновація приноситься в жертву на вівтар випробуваного, перевіреного, безпечного – і пересічного».

Елізабет Ломбардо наводить ще один приклад – коли перфекціоніст відкладає «на потім» старт або завершення проекту через побоювання, що не зможе виконати цю роботу ідеально.

Ознака четверта: негативна установка при погляді на своє життя

Елізабет Ломбардо розповідає про різні варіанти, в котрих проявляється ця негативна установка.
Наприклад, сприйняття того, що відбувається, у чорно-білих барвах.

«Мене не підвищили – я невдаха»

Або – знайоме усім, хто намагався схуднути: «Я з’їла печиво, дієта пішла прахом, з таким же успіхом можна з’їсти весь пакет».

Ще один варіант, що часто зустрічається – встановлення для себе маси правил, порушення яких призводить до все тих же нав’язливих думок про власну недосконалість. Наприклад: «Я знову не вийшов на ранкову пробіжку. Наплювати, що на вулиці мороз, я все одно повинен був себе змусити – і не зміг».

Стрес може бути руйнівним
Стрес може бути руйнівним. Shutterstock

Найгірше, що все це призводить перфекціоніста до того, що він постійно знаходиться у стані стресу, оскільки завжди незадоволений собою та прокручує в голові винятково негативні думки. Це створює деформовану модель життя в цілому, коли людина діє, згідно з точним образним висловом Ломбардо, «під впливом страху, а не пристрасті». Інакше кажучи, він робить щось не тому, що йому цього хочеться, а тому, що боїться цього не зробити.

Як позбавитися перфекціонізму, ми розповімо у наступній статті.

Поділитися: