П’ять хибних уявлень про мозок і сприйняття. Частина ІІ

Shutterstock
Голова працює, як комп’ютер, екстрасенсорні здібності підтверджені наукою – звідки взялися ці та інші міфи

Мозок працює, як комп’ютер

А до XXI століття він працював, як комунікаційний апарат. А ще раніше – як парова машина, набір шестірень та трійка жвавих коней. Смисл у тому, що ми чомусь порівнюємо роботу мозку з найкрутішими технічними винаходами.

Насправді різниця між роботою мозку та комп’ютера величезна. В комп’ютері програма зберігається у пам’яті, а обчислення відбуваються за допомогою процесора. У мозку розподілу на пам’ять та обчислювальний центр немає, вони суміщені: пам’ять зберігається у структурі зв’язків між нервовими клітинами – вони і є нашим «процесором».

Пам’ять зберігається у структурі зв’язків між нервовими клітинами – вони і є нашим «процесором»

Саме тому так легко стерти та записати знову інформацію в комп’ютері. З мозком так не вийде: для цього потрібно буде змінити зв’язки між мільйонами нейронів.

Є й інша важлива відмінність: архітектура людського мозку «паралельна» – нейрони обробляють інформацію незалежно один від одного, а переважна кількість комп’ютерів працює послідовно. Через це ушкодження машини призводить до збою системи загалом. В той час як мозок, навіть серйозно ушкоджений, доволі легко відновлює свої функції.

Екстрасенси насправді існують

На жаль (або на щастя), наукового підтвердження надприродних сил та здібностей немає. Хоча психологи й намагаються довести існування ЕСС (екстрасенсорного сприйняття) вже 150 років.

Shutterstock

Вчені перевіряли багатьох – в тому числі знаменитого Урі Ґеллера, який згинає ложки, – і кожного разу переконливо доводили, що це шахрайство. Та що там, з 1996 року існує Фонд Джеймса Ренді, який обіцяє будь-якому екстрасенсу або медіуму, який доведе наявність надприродних здібностей у лабораторних умовах, $1 млн.

Поки що ніхто цю премію не заслужив.

Але міф, що з’явився століття тому, живе й досі. Його підтримують як деякі телепередачі, так і самі «медіуми, маги та чарівники», причому з однієї й тієї ж причини: ті та інші воліють заробити побільше грошей.

Підсвідомі повідомлення змушують нас купувати

Рекламникам, популярним психологам та гуру із саморозвитку цього б дуже хотілося, але ні. Проте нас намагаються переконати в тому, що короткі відео або тихі звуки можуть вплинути на поведінку споживачів. Або зробити їх здоровими та багатими. Допомогти виростити груди. Змусити купити газовану воду з попкорном.

Сучасні нейрологи вважають, що більша частина розумової роботи неусвідомлена: мозку не потрібно свідомо контролювати виконання всіх завдань.

Однак це не фройдівська підсвідомість, а нейрологічне «згладжування», на яке неможливо вплинути імпульсами, що не викликають фізіологічної реакції вушних та очних рецепторів.

Знаменита історія з кінотеатрами в Нью-Джерсі, де маркетолог Джеймс Вайкарі 1957 року за допомогою так званих «25-х кадрів» начебто змусив людей купувати більше газованої води та попкорну – просто вигадка (він сам зізнався в цьому кілька років потому, мовляв, намагався виправити свої справи).

Shutterstock

1958 року Канадська радіомовна компанія взагалі пішла на безпрецедентний тест: під час популярного шоу вони 353 рази «блимнули» повідомлення «Зателефонуйте зараз». Але ніхто не зателефонував.

Сучасні спеціалісти, до слова, ставлять цей міф в одну низку з ідеєю про зашифровані сатанинські послання у геві-метал або непристойними месседжами в Біблії. Однак дослідження довели лише те, що почути порнографічний матеріал в абзацах з Біблії, коли вони програються задом наперед, можуть хіба що ханжі, які знайдуть крамолу в чому завгодно.

Першу частину матеріалу читайте тут.
Поділитися: