Нові гроші старих бізнесів, або Transform or Die

Керуючий партнер Центру розвитку технологічних компаній
Як традиційний бізнес розвивається за рахунок маленьких інноваторів

Починаючи роботу над ідеєю Центру розвитку технологічних компаній, ми думали, що всю свою роботу збудуємо навколо малих та середніх технологічних компаній: будемо їх розвивати, на добрий розум наставляти, виводити на міжнародні ринки та створювати з них великі активні компанії.

Ця бізнес-модель не втратила для нас актуальності: відкрито триповерхову будівлю, в якій працюють резиденти, діють лабораторії, розвивається нетворкінґ. Проте вже в процесі ми усвідомили, що багатьом українським компаніям комфортно бути маленькими і вони не хочуть шукати насправді великих клієнтів, ризикувати невеликими домовленостями, що вже існують, заради примарних шансів, і працювати з корпораціями.

Ми поставили собі кілька питань: це проблема виключно українських компаній, чи закордонний МСБ працює так само? Як до цього ставляться корпорації? Чи можна примирити традиційні бізнеси й невеликих інноваторів? Ми дійшли дуже цікавих висновків.

Корпорації. Крок назустріч

Прикладів в Україні довго шукати не довелося, позаяк їх просто немає. Західніше від нашої країни історія радикально інша: ми зіткнулися з тим, що переважна більшість корпорацій з переліку Fortune-100 мають власні ініціативи в цій сфері.

Вони або інвестують в стартапи, або втілюють акселераційні програми, або ж розробляють оригінальні рішення на стику чинних ресурсів та потрібних інновацій. Серед усього розмаїття, що ми знайшли, найбільше враження на мене справили такі три приклади:

1. Корпорація Disney знана у всьому світі своїми мультфільмами й парками розваг. Дещо менше вона відома тим, що володіє правами на всесвіт «Зоряних воєн» після придбання студії LucasArts у Джорджа Лукаса. Останні серії культової саги зняла вже студія Волта Діснея. В одній з них, «Пробудження сили», головна героїня зустрічає кулевидний дроїд ВВ-8…, що став однією з найбільш продаваних іграшок за всю історію людства.
Цю іграшку розробив стартап Sphero, що працював в акселераторі студії. На початку співпраці, 2014 року, Disney вклала в невідомий стартап $120 тис. 2017 року оцінна вартість компанії перевищила $100 млн.

2. Пивний бренд Budweiser цілком може дозволити собі ігнорувати інновації — традиційний бізнес в цьому випадку буде успішним ще тривалий час. Проте, компанія щороку інвестує по $20 000 в 10 стартапів, забезпечуючи їм участь в акселераційній програмі, що триває три місяці. Ця програма працює з 2015 року.

3. Корпорація Unilever також не цурається інновацій. В січні 2017 року в Сінгапурі відкрився LEVEL3 — коворкинг на 2 тис. квадратних метрів, в рамках якого корпорація планує збирати й акселерувати стартапи, а також — «насичувати духом креативності» своїх співробітників, які можуть працювати в цьому приміщенні. Крім того, Unilever створили платформу, на якій 7 тис. маркетологів корпорації по всьому світу оцінюють ідеї, подати які може будь-який житель планети. Цікаві ідеї, разом зі своїми авторами, потрапляють в роботу до рекламних відділів Unilever.

Український шлях

Український бізнес здебільшого не може похвалитися подібними кейсами. Є окремі ініціативи, варті наслідування, на кшталт Radar Tech від «Київстар».

Тим не менше, ми не полишаємо спроб зацікавити великий український бізнес стартап-ідеями. В процесі спілкування з українським бізнесом, вже традиційним, усталеним, я зрозумів, що ми маємо свій власний шлях, який відрізняється від, скажімо, американського.

Підтвердження своїх висновків я знайшов у Сунг Джу Парка, колишнього радника Samsung Group з 10-літнім стажем і віце-президента бізнес-школи KAIST School. Однією з найбільших помилок компанії на шляху до інноваційності він вважає «намагання імітувати американські компанії. Замість того, щоб копіювати те, що спрацювало в США, варто створювати інновації по-своєму. І способів таких існує велика кількість. Але часто компанії не бажають думати самостійно, вони хочуть купити «пігулки», які все «вилікують». Але в бізнесі таких «ліків» немає».

Особисто я вірю, що Україна має свій шлях, який багато в чому відрізняється від того, що відбувається навколо — в інших країнах та компаніях. Для інновації потрібні два ключових елементи: ідеї та атмосфера, в якій ці ідеї генеруються.

На нещодавній зустрічі в Стенфорді професор Вільям Барнетт, який займається питаннями організаційних стратегій, розповів, що побудова екосистеми — це створення таких умов, в яких людський геній може творити, не боючись, що його висміють або покарають за невдачу.

Я думаю, традиційний бізнес, що вже тепер відчуває потребу в інноваціях, може стати локомотивом середовища, яке стимулює креативне мислення, і, що важливо в Україні, показує фінансові історії успіху інноваторів і носіїв ідей. Ми, Центр і бізнес, можемо впливати лише на створення екосистеми, решта – я переконаний – розвинеться самостійно.

Поділитися: