Ні, на жаль: 5 кроків до того, аби сказати ці слова

354
Shutterstock
Відмова має не тільки містити в собі переконливу аргументацію, але і бути правильно вибудованою

Написано безліч статей про те, «як сказати «ні» начальнику, діловому партнеру або партнеру по життю. Однак біда більшості з них у тому, що вони в сухому залишку зводяться до психотерапевтичного умовляння «ти маєш право сказати ні, зберися із силами і скажи». Насправді ж ситуація зазвичай складніша, і ризик заблукати в ній для людини недосвідченої в хитросплетіннях ділових і побутових відносин достатньо великий. Тому K. Fund Media склав покрокову інструкцію, як правильно вибиратися з цього лабіринту.

1

Оцінити свою позицію

У житті рідко зустрічаються ситуації, схожі на початок партії у шахи, коли у обох суперників на дошці рівні стартові позиції. Тому тут буде доречнішим порівняння із шахістом, що малює подумки етюд, в якому набір фігур і можливих ходів у сторін різний уже на початку.

Так, одна справа — зважитися сказати начальнику «ні» для рядового співробітника, якого щойно оце взяли на роботу, і зовсім інша — для цінного фахівця, без якого фірма обійтися не може. Але і тут є свої складнощі. Бувають принципові ситуації, в яких через негативну відповідь на прохання або наказ начальника розлучаються навіть із найціннішим  співробітником, причому проблема в тому, що на перший погляд цьому співробітнику ситуація такою не здається.

Олег Єфремов и Євген Євстигнєєв
Олег Єфремов и Євген Євстигнєєв. Pictaram

Колись геніальний актор Євген Євстигнєєв прийшов до Олега Єфремова, теж чудового актора, свого друга, та ще й художнього керівника театру, в якому вони обидва працювали, і попросив його зменшити навантаження.

Причому обґрунтував він своє прохання об’єктивно — мовляв, були б серйозні ролі, слова б не сказав, але часто доводиться виходити на сцену у виставах, де його може замінити будь-який актор. На що Єфремов несподівано відповів: «Не тягнеш — йди на пенсію». Євстигнєєв, який був у зеніті слави, написав заяву на звільнення. І Єфремов її підписав. Чому — досі не знає ніхто, але факт залишається фактом. Для Євстигнєєва це було важким ударом, від якого він до кінця життя так і не оговтався. Тому, перш ніж сказати «ні», потрібно подумати, чи не подібний це випадок.

У ситуації, коли рядового співробітника, який відмовляється від завдання, найпростіше замінити новим, йому взагалі варто, у точній відповідності з приказкою, сім разів відміряти, перш ніж відрізати своє горде «ні».

2

Попросити відстрочення

Еліс Мюїр, авторка книжки «Впевненість у собі. Книжка для роботи над собою», радить у будь-якій подібній ситуації не боятися взяти час, щоб все обдумати. Пауза необхідна для того, щоб пройшла перша емоційна реакція.

Коли (і якщо) в результаті буде прийнято рішення сказати «ні» начальнику або партнеру, він буде знати, що відмова обміркована

До речі, психологиня Сьюзан Ньюмен, авторка «Книжки «ні», радить взяти паузу навіть у випадках, коли хочеться сказати «так»: «Перш ніж сказати «так», треба оцінити, що особисто ви отримаєте від цього проекту».

3

Аргументувати відмову

Еліс Мюїр радить при цьому уникати слова «вибачте» — і справді, за що вибачатися, якщо відмова була обдумана і логічна? Якщо співрозмовник продовжує наполягати, можна застосувати «техніку заїждженої платівки», тобто у відповідь на його пропозицію передумати, ще раз повторити свої аргументи. А якщо є потреба — то ще раз, поки співрозмовник не зрозуміє, що перетворює ситуацію на театр абсурду.

Сара Маккорд, колумністка сайту The Daily Muse, радить взагалі обходитися в таких ситуаціях без слова «ні».

Якщо співрозмовник наполягає - ще раз повторіть свої аргументи
Якщо співрозмовник наполягає - ще раз повторіть свої аргументи. Shutterstock

Натомість перерахувати начальнику всі проекти, над якими ви на даний час працюєте, і попросити його визначити, які з цих проектів треба відкласти в довгий ящик, щоб виконати нове доручення.

Якщо начальник погодиться на це прохання, можна одним пострілом убити двох зайців. По-перше, переконатися, що доручення дійсно серйозне і тому відмовлятися від нього не варто. По-друге, убезпечити себе на майбутнє, якщо начальник раптом запитає, чому до цих пір не виконано якийсь старий проект (а так буває майже завжди): «Пам’ятаєте, ви ж самі тоді-то в нашій бесіді визначили новий порядок пріоритетів?»

Але, скоріше за все, начальник не захоче вникати в запропонований список проектів і або викличе іншого співробітника, або взагалі відмовиться від свого плану, особливо — якщо він спав йому на думку спонтанно.

4

Запропонувати альтернативу

Пом’якшити відмову можна за рахунок щирої спроби допомогти начальнику якось вирішити ситуацію, що склалася після відмови. Наприклад, запропонувати замість себе іншого співробітника.

Дурніше за все буде радити начальнику «відмовитися від цієї затії», оскільки, мовляв, ані ресурсів, ані часу для неї немає. Це рішення він повинен прийняти сам.

5

Правильно завершити бесіду

Всупереч відомій формулі, у розмові запам’ятовується перш за все не «остання фраза», а підсумки. Якщо запитати начальника, виходячи з його кабінету, як учора зіграла команда, за яку він уболіває, то він не думатиме потім, що ви з ним півгодини проговорили про футбол. Але спробувати застосувати маленьку хитрість все ж варто.

Сказавши начальнику «ні», можна одразу занурити його в подробиці якогось проекту, що ви на даний момент виконуєте

Змусити співрозмовника повністю забути про відмову це не допоможе, але згладить незручність ситуації. Тепер це буде вже не розмова, де один звернувся до іншого з проханням або наказом, а інший відповів «ні», а звичайна робоча бесіда, в якій «ні» було лише одним із епізодів.

У розмові запам'ятовується насамперед її підсумки
У розмові запам'ятовується насамперед її підсумки. Shutterstock
Поділитися: