Невигадана суперсила: 6 уроків із книги «Антикрихкість» Нассіма Талеба

257
Shutterstock
«Якщо життя підкинуло лимон – зроби лимонад»

Уникнути потрясінь не вдасться, тому замість зосереджуватися на тому, щоб зробити життя стабільним, слід подумати, якою може бути користь від стресових ситуацій. Цього вчить лівансько-американський фінансовий гуру та колишній трейдер Нассім Ніколас Талеб, який суттєво примножив свої статки у Чорний понеділок 1987 року та під час економічної кризи 2008-го. В основі книги «Антикрихкість» (Antifragile: Things That Gain from Disorder, 2012), яку він називає своїм magnum opus, моральний кодекс практика: «Я сам їм те, що готую».

Це четверта частина серії «Невизначеність» (Incerto), куди входять також книги «Обдурені випадковістю», супербестселер «Чорний лебідь», «Прокрустове ложе» та «Шкура на кону». Усі вони про те, як ухвалювати рішення в умовах невизначеності. Український переклад «Антикрихкості» тільки-но вийшов у видавництві «Наш Формат».


Антикрихкість – це не гнучкість, адже гнучке витримує удар і лишається таким самим, а от антикрихке стає від нього кращим, зазначає Талеб: «Не впоравшись із хворобами, не станеш здоровіший; не зменшивши витрат, не розбагатієш; так само й крихкість з антикрихкістю – різні фланги одного фронту». Як здобути цю суперсилу? Ось кілька уроків від автора.

1

Прагніть стати справжнім героєм, а не героєм «навиворіт»

Раніше високе становище й визнання здобували лише ті, хто ризикував власною шкурою. Нині ж усе геть інакше, вважає Талеб, – лаври й привілеї, створені коштом простих громадян, дістаються «новому класу бюрократів, банкірів, почесних членів Міжнародного товариства дорогих понтів зі штаб-квартирою в Давосі й наділених владою науковців, звільнених від обов’язку відповідати». Людина, яка ризикує особисто, реалістичніше оцінює ситуацію й діє розважливо, тож головна заповідь нашого часу, наголошує він: «Не сотвори собі антикрихкості з крихкості ближнього твого».

2

«Генія народжують труднощі»

Автор наводить цю цитату з Овідія і пояснює її метафорою: якщо життя підкинуло лимон – зроби лимонад. Він переконаний, що зміни й розвиток починаються з внутрішньої необхідності, а не суто із задоволення актуальних потреб. Мінливість породжує помилки й спонукає нас пристосовуватися.

Нассім Талеб
Нассім Талеб. Insider.pro

Вона – найжиттєдайніша нива для креативності. Невдачі, як і досягнення, – це інформація, яку можна використати для вдосконалення.

3

Пертурбації дають змогу пізнати наше оточення з іншого боку

«Іноді (і це світлий бік життя) шляхетність людини можна побачити тільки завдавши їй шкоди, зробивши помилку, за яку сам відповідаєш. Мене щоразу дивувала душевна щедрість людей, які дарували мені мої помилки, – пише Талеб. – Ніколи не знати, з ким маєш справу, поки людина не стане перед моральним вибором – переступити межу чи ні».

Тут він принагідно згадує дівчину, з якою вчився і яка тоді здавалася йому милою, чесною й романтичною ідеалісткою, яка, втім, не стала ані матір’ю Терезою, ані Розою Люксембург. Її невинний погляд обманював, зауважує він: вона кинула першого багатого чоловіка заради іншого багатшого, а щойно в того виникли труднощі, проміняла його на ще багатшого коханця.

4

Масштаб системи має значення

На думку автора, мале – прекрасне, велике приречене на крах: йдеться і про великих ссавців, і про великі корпорації, й про великі уряди… (До речі, нещодавно у зв’язку зі скандалом довкола Facebook Талеб, який є активним користувачем соцмереж, написав у себе на сторінці, що якщо раптом видалить її або якщо дітище Марка Цукерберга піде на дно, його можна знайти у Twitter та Medium.) Що ж не так із великим? Воно абстрактне, а люди, запевняє автор, люблять конкретне: «Плач дитини поруч розчулює нас більше, ніж смерть тисячі людей, про яку ми дізнаємося з телевізора. В одному випадку трагедія, у другому – статистика».

5

Гіперкомпенсація змушує зосередитися

Час від часу, щоб загострити увагу й набрати темпів, ми потребуємо шуму і руху. Як і багатьом авторам, Талебу подобається сидіти в галасливому місці й працювати, так би мовити, «всупереч». Якщо ви стомлені після довгого перельоту, він радить піти до спортзалу, а не до ліжка, а якщо потрібно швидко щось зробити, доручити це найбільш завантаженій людині в колективі. Що більше ми зайняті, то більше встигаємо.

Важить те, як голосно сварять, а не якими словами
Важить те, як голосно сварять, а не якими словами. Shutterstock

6

«Примусьте Папу заборонити вашу книжку»

Як казав римський імператор Марк Аврелій, вогонь живиться перешкодами. Перший роман Грема Гріна «Сила і слава» Талеб прочитав ще замолоду саме тому, що той фігурував у ватиканському Індексі заборонених книжок.

Потім серед його улюблених письменників був американський експат Генрі Міллер

Його роман «Тропік Рака» розійшовся за рік мільйонним тиражем після того, як його заборонили у двадцяти трьох штатах. Аналогічним чином культовими романами стали «Пані Боварі» Гюстава Флобера та «Коханець леді Чаттерлей» Девіда Лоуренса, а також «Атлант розправив плечі» Айн Ренд, з якими нещадно розправлялися на сторінках провідних видань критики. Усе це лише додало цим творам популярності, адже стало своєрідним знаком якості – свідченням того, що ті принаймні не нудні. «У житті завжди так, – підсумовує автор. – Важить те, як голосно сварять, а не якими словами».

Поділитися: