Невидиме серце ринку: «Економіка добра і зла» Томаша Седлачека

Hoodedutilitarian.com
Хто був першим економістом у світі, чому доброчесність породжує безробіття та як Біблія вплинула на сучасну економіку – короткий переказ книги радника Вацлава Гавела

Яке відношення до сучасної економіки мають давньогрецький полководець та письменник Ксенофонт, Старий Заповіт та філософ Бернард Мандевіль? Про це можна дізнатися з книжки Томаса Седлачека «Економіка добра і зла. В пошуках сенсу економіки від Гільгамеша до Волл-стрит».

Томаш Седлачек був провідним макроекономістом Чехословацького торгового банку й членом Національної економічної ради Чеської республіки. З 2001 по 2003 рік він працював радником з питань економіки Вацлава Гавела — останнього президента Чехословаччини й першого президента нової Чехії. А 2006 року Єльський економічний журнал назвав Седлачека одним з п’яти найкращих економістів сучасності.


«Економіка добра і зла» – це щось на кшталт замаху на сучасну економічну науку. Седлачек, зокрема, проникливо помічає різницю між двома аспектами діяльності професійного економіста. Коли він теоретизує, то варто забути про реальний світ і послуговуватись умоглядними теоретичними моделями. Якщо ж справа стосується господарської політики, то йому доводиться «відкинути зайвий теоретичний апарат і говорити, виходячи зі свого досвіду».

Головна біда економіки, на думку Седлачека, в тому, що вона не враховує людину, її душу й особливості поведінки.

«Економіка добра і зла» побудована в формі подорожі по історії людства. Седлачек розглядає міфи, релігійні системи або відомі наукові праці та ділиться своїми науковими роздумами та асоціаціями. Виходить строкато, але поза тим цікаво.

«Епос про Гільгамеша»

Найстаріша шумерська версія «Епоса про Гільгамеша» датується 2150-2000 роками до нашої ери. Седлачека тут цікавлять протиставлення і взаємозв’язок цивілізації та природи. А ще – прагнення зробити з людини робота, не обтяженого коханням, дружбою, любов’ю до мистецтва. Гільгамеш в легенді зводить стіну, і йому заважають намагання робітників витрачати свій час та енергію непродуктивно – наприклад, на спілкування з родинами.

Стародавня Греція

Еллада породила першого економіста в сучасному розумінні – Ксенофонта. Саме він вперше заговорив про користь поділу праці та про стимулювання інновацій.

Еллада породила першого економіста в сучасному розумінні – Ксенофонта

Крім того, в Античний період виникли епікурейці, для яких насолода була понад усе (аналог підвищення граничної корисності), та стоїки, рецепт щасливого життя яких полягав у зменшенні попиту, а не збільшенні пропозиції.

Економісти Нового часу обожнювали посилатися на праці давньогрецьких філософів, хоча Платон та Арістотель багато в чому суперечать один одному.

Старий заповіт

Старий Заповіт подарував нашій цивілізації поняття прогресу на противагу нескінченному круговороту. До того ж, стародавні євреї бачили сенс у накопиченні скарбів на цьому світі й навчались із ними поводитись. Економічний успіх у вченні Старого Заповіту часто сприймається як вияв Божої благодаті.

Unrealitymag.com

Християнство

Повне заперечення економічних благ часто сприймається як атрибут християнства. А між тим, 19 з 30 притч, поданих у Старому заповіті, мають економічний або соціальний контекст: про вдову, яка загубила монету, про закопані в землю таланти. Слово «відкуплення» початково має економічний корінь.

Християнство активно пропагує прощення боргів і гріхів (древньогрецькою це одне слово) і спасіння грішників. Седлачек приводить аналогію: сьогодні держава розплачується за обтяжені надмірними боргами банки й фірми, виступаючи в ролі спасителя та викупника.

Адам Сміт і Бернард Мандевіль

 Вважається, що саме економіст Сміт був автором ідеї «незримої руки ринку». Насправді ж творцем цієї концепції має вважатись письменник Мандевіль. Він стверджував: що більше існує людських вад, то більше матеріалу для генерування загального блага вони надають.

Що більше існує людських вад, то більше матеріалу для генерування загального блага вони надають

В поемі «Байка про бджіл» бджолиний бог перетворив усіх порочних бджіл на доброчесних. Зрештою, ковалі втратили роботу, позаяк зник попит на в’язничні решітки.

Щезли обжерливість і потяг до багатства – і хлібороби, чоботарі та шевці залишилися без діла. Сміт активно критикував Мандевіля, виступаючи за співчуття, як основу суспільного процвітання. Щоправда, він допускав себелюбство як домінантний мотив, що поєднує абсолютно незнайомих людей.

Кант, Кейнс та сучасна фізика

В фінальній частині книжки Седлачек багато розповідає про етичну складову людського життя, яку економісти (на відміну від Іммануїла Канта) ставили поза дужки.

А ще – про спроби перетворити економіку на щось подібне до фізики з її потужним математичним апаратом і віщувальною силою. Автор вважає, що спроби ці ведуть у хибному напрямку. І посилається на батьків-засновників.

До прикладу, Альфред Маршалл, один із творців математичної економіки, майже сто років тому наголошував: «Використовуйте математику, як стенографію, а не як інструмент аналізу».

І навіть один з найавторитетніших економістів в історії Джон Мейнард Кейнс в свій час «докладав зусиль, щоб повернути розуміння економіки як науки суспільної та критикував сцієнтичний підхід, характерний для неокласичної економіки, що прагнув зробити її подібною до точних природничих наук».

Поділитися: