Несмішний демотиватор: як гарантовано змусити персонал працювати гірше

Shutterstock
Припустіться цих помилок — і ваші співробітники уже ніколи не будуть такими, як колись

«Фінансова мотивація є неефективною». «Заробітна платня потрібна працівникові, аби сплачувати рахунки, але щоб він чудово працював, потрібно дещо інше». «Гроші — лише гігієнічний фактор». «Зростання зарплатні не впливає на зростання продуктивності праці». Знайомі цитати? Вони регулярно зустрічаються у різних варіаціях в книгах та статтях про мотивацію персоналу.

Озброївшись подібними тезами, автори літератури з менеджменту, а слідом за ними й роботодавці кинулися вибудовувати системи нематеріальної мотивації з корпоративними гімнами, тімбілдингом та іншими перехідними знаменами.
Але варто детальніше поглянути на поняття «гігієнічний фактор».

Без них не можна

Термін «гігієнічний фактор» у менеджмент ввів у 1950-х роках американський психолог Фредерік Герцберг. Не вдаючись у деталі, можна сказати, що без такого фактору жити не можна – як без повітря або їжі. Але якщо дати працівникам більше їжі, повітря чи грошей, вони не почнуть працювати краще. Можливо, Герцберг має рацію: гроші мотивують слабко.

Фредерік Герцберг.pinterest.com

Наприклад, до кризи в Україні зарплатні зростали швидше, аніж продуктивність праці: за перший квартал 2013 року трудові доходи збільшилися на 9,4%, а «вихлоп», себто продуктивність – всього на 2,9%.

Але зате у зворотному напрямкові правило не працює: відсутність грошей є потужним де мотивуючим фактором. Як стверджує нобелівський лауреат з економіки Даніель Канеман, інтуїтивно ми реагуємо на втрати набагато сильніше, аніж на отримання («система несприйняття втрат»).

«Вам подобається виграти $100 і не подобається втратити $100 не тому, що ці суми змінюють ваше багатство. Ви просто любите вигравати і не любите програвати — при чому небажання програти є потужнішим за бажання виграти», — пише він у своєму бестселері «Мислення швидке й повільне».

Втрату частини зарплатні працівники сприймають як програш – адже вони вже вважали ці гроші «своїми»

Пояснити, що обставини змінилися, на ринку криза, тому фірма вимушена піти на скорочення, ще можна (особливо якщо це так і є). Розумні люди зрозуміють. Але немає сенсу чекати, що працівники здогадаються самі. Тому що логіка у найманого працівника наступна:
«Ми домовлялися про угоду: я працюю, він мені платить N грошей. Я свою частину угоди виконую. Він – ні. Це – несправедливо!»

Природа заповідала

Відомий нідерландський приматолог Франс де Вааль поставив дослід, в якому змушував двох мавпочок капуцинів (вони навіть не людиноподібні — K.Fund Media) працювати за їжу. Поки за однакові дії обидві мавпочки отримували однакову винагороду — шматок огірка — все було нормально. Але потім одній в якості нагороди дали виноградину.

picfair.com

Друга це побачила – і влаштувала скандал, навіть жбурнула в асистента огірком.
«Ми виявили у приматах здатність до співчуття та розради, почуття справедливості», — стверджує вчений.

Люди – також примати. І, відчувши себе ображеними, у відповідь зможуть не тільки жбурнути огірком. Тим більше, що почуття справедливості, за словами американського нейробіолога, професора Гарвардського університету, автора книги How the Mind Works Стівена Пінкера, в процесі еволюційного шляху стало синонімом безпеки.

Які 8 фраз старанні співробітники хочуть частіше чути від боса? 

До речі, одна із психологічних складових крадіжки – відчуття «я маю право», «своє беру».

Страх невідомості

Сильніше демотивує людей не просто зниження заробітної платні , а її затримка без зазначення термінів виплати. Перевірено неодноразово. І психологічно зрозуміло. Один із найпотужніших страхів людини – страх невідомості. Коли виникає ситуація «невідомо, коли заплатять», працівник почувається атакованим одразу із трьох напрямків:
– роботодавець «завдає збитків»;
– вчиняє несправедливо;
– робить майбутнє непередбачуваним.

Shutterstock

Як говорять злі співробітники, «за таких обставин треба ходити на роботу і трошки шкодити».

Поділитися: