Не золоті гори: 5 книг про те, що робить країну успішною

1291
Shutterstock
Як врятуватися від злиднів і рухатися в ногу з прогресивним світом

Днями у Києві відкрився новий корпус інноваційного парку UNIT.City. Інвестори сподіваються, що це буде ще одним вагомим аргументом для креативного класу, щоб лишитися й розвиватися на батьківщині, але визнають, що зупинити відтік талантів непросто.

Україна – країна бідна, якщо брати до уваги середній рівень зарплат, але ми вперто хочемо жити краще. «Українці – це, певно, єдина нація, яка освічує дорогу до туалету надворі останньою моделлю айфона», – зауважив якось економіст Роман Шеремета.

Чому ж у нас склалися такі несприятливі для красивого життя обставини, незважаючи на природне багатство країни та працьовитість українців, якою вони славляться в державах, куди вони їдуть на заробітки? Про що забувають ті, хто береться за реформи (окрім своєї совісті)? Відповіді на ці запитання рідко бувають неемоційними.

А конкретніше? Ось п’ять книг про те, чому одним країнам вдалося досягти успіху, а іншим ні. Поки що.

«Економіка бідності», Абхіджіт Банерджі та Естер Дуфло

«Наш Формат», 2018

Абхіджіт Банерджі та Естер Дуфло викладають економіку в Массачусетському технологічному інституті й понад 15 років досліджували поведінкові моделі людей з бідних країн на п’яти континентах. Ця їхня спільна праця про тих, хто перебивається з копійки на копійку, про їхні пріоритети та принципи, за якими вони вирішують різні насущні проблеми. Автори намагаються пояснити, що саме гальмує розвиток цих суспільств і як цьому можна зарадити. Книга отримала премію Financial Times і Goldman Sachs як «Бізнес-книга року» у 2011-му.

Більше про книгу «Економіка бідності»


«Чому нації занепадають», Дарон Аджемоґлу і Джеймс Робінсон

«Наш Формат», 2016

Вчені-економісти Дарон Аджемоґлу і Джеймс Робінсон вважають, що головним для процвітання націй є створення інститутів, які залучають великі групи населення до економічної діяльності. Автори наводять численні історичні приклади, які демонструють, що коли одна частина суспільства експлуатує іншу й збагачується, довівши ту до зубожіння, прогресу це, ясна річ, не сприяє. Ця книга стала бестселером New York Times і Wall Street Journal. Прочитати її радили Марк Цукерберґ і Білл Ґейтс.

Більше про книгу «Чому нації занепадають»


«Загадка капіталу», Ернандо де Сото

«Наш Формат», 2017

Журнал Time назвав Ернандо де Сото одним із п’яти провідних політичних мислителів Латинської Америки XX століття. Ця книга, яка вийшла ще у 2000 році, одразу стала світовим бестселером. А «залізна леді» Маргарет Тетчер рекомендувала її всім державотворцям. Ця праця є масштабним дослідженням причин краху капіталізму в пострадянських країнах та країнах третього світу. Автор стверджує, що їхня проблема в неспроможності перетворити активи на капітал, який лежить мертвим вантажем у тіньовому секторі. Щоб змінити це, де Сото зокрема пропонує легалізувати майно та спростити процедуру приватизації та реєстрації бізнесу.

Більше про книгу «Загадка капіталу»


«Державне багатство народів», Даг Деттер та Стефан Фьольстер

«Видавництво Старого Лева», 2018

Чи є приватизація активів панацеєю від неефективного державного контролю? Автори цієї книги переконані, що не завжди, й наголошують на двох тезах. По-перше, потенціал державного багатства у розпорядженні народу залишається невідомим саме через відсутність ретельного обліку. По-друге, державні активи є перспективним джерелом нових надходжень, але нерідко ними управляють недбало, що економісти Даг Деттер та Стефан Фьольстер ілюструють прикладом України (якщо коротко: не знаємо ми ціну своїм ресурсам). У 2015-му газета Financial Times включила цю їхню працю до списку найкращих книг року.

Більше про книгу «Державне багатство народів»


«Утопия для реалистов», Рутгер Брегман

«Альпина», 2018

Журналіст у The Correspondent Рутгер Брегман замислився над тим, чого прагнути і про що мріяти людству. На його думку, справи у нашої цивілізації загалом ідуть не так вже й погано. Загальний базовий дохід та відкриті кордони не за горами, запевняє він, і працювати так багато більше не доведеться. Скептикам автор нагадує, наскільки серйозної трансформації зазнав світ за останні кілька століть. Він дивиться в майбутнє з оптимізмом і вірить, що нам під силу створити нову утопію, але спираючись на прагматизм.

Більше про книгу «Утопия для реалистов»

Поділитися: