Не в собі від себе: як керувати самозакоханими працівниками

culturaocio.com
Нарциси в колективі – серйозний виклик керівнику.
Як впоратися зі співробітником, позбавленим емпатії, на якого не діють звичайні засоби мотивації

Якось Джорджу, топ-менеджеру великої компанії інтернет-провайдера, довелося стати учасником однієї з моїх програм підготовки керівників, пише Манфред Кетс де Вріс, консультант, психоаналітик і почесний професор бізнес-школи INSEAD.

Джордж був надзвичайно обдарованим, проте ніхто в групі не хотів із ним спілкуватись. Про що б не говорили, він нікому не давав і слова вимовити. Ігнорував роботу інших, виставляючи на позір власні досягнення. Всі учасники групи погодились, що вони жодним чином не відповідають «високим» стандартам Джорджа.

Два боки самозакоханої вдачі

Вважається, що самозакохана вдача, власник якої перебільшує свої здібності та займається саморекламою, – це гарантія успішного руху до найвищих ешелонів влади. Нарциси мають харизму, вони уміють маніпулювати людьми, що допомагає в кар’єрному зростанні. Так, їхня енергія та честолюбство корисні для розвитку організації, проте надмірна самозакоханість може породити хаос і навіть призвести до сумних наслідків. Самозакохані особистості, маючи заздрісну вдачу, намагаються перемогти за будь-яку ціну.

dals.media

Вони вважають себе особливими людьми, відтак порівнюють себе виключно з тими, хто має високий статус. До того ж, нарциси певні, що інші люди їм щось завинили. Егоїстична вдача не дозволяє нарцисам розуміти почуття й потреби інших людей.

Вони далекі від емпатії. Але під маскою самовпевненості ховається незахищенність. Їхнє хизування – це не більше, як спроба компенсувати свою вразливість. Позитивне ставлення до себе з боку оточуючих і похвала – для них як бальзам на душу.

Як керувати нарцисами

Самозакоханими людьми керувати складно. Їхнє небажання визнати свої проблеми лише погіршує ситуацію. Як люди, що вважають себе кращими од інших, можуть просити допомоги? Як можна вчитися на своїх помилках, якщо ти ніколи їх не визнаєш?

1

Виховуйте почуття об’єднання в команді

При роботі в колективі неадекватна поведінка стає більш помітною, частіше обговорюється, відтак є неприпустимою. Під тиском своїх колег нарцис радий-не-радий, а мусить дотримуватись прийнятих правил. Так «товарищі по зброї» змушують його прислухатися до інших та співпереживати їм.

2

Мобілізуйте сильну команду та заохочуйте обмін думками між колегами

Нарциси мало уваги звертають на те, що про них кажуть колеги. Їм важлива думка конкретної людини чи керівника. Певна річ, думку групи ігнорувати складніше, ніж думку однієї людини. Якщо зваженно керувати стосунками в колективі, можна допомогти нарцису подивитись на себе з боку та щось змінити.

3

Створіть простір, де всі почувають себе невимушено та безпечно

В такій атмосфері нарциси навчаються довірі, розумінню меж можливого, правильному ставленню до думки інших та самоаналізу. Колеги можуть конструктивно протидіяти поведінці нарцисів та розуміти її причини.

4

Не допускайте відкритої конфронтації з нарцисами, підтримуйте команду

Пригадаємо Джорджа. Куратор семінару обережно реагував на неналежну поведінку Джорджа під час занять групи. В миті, коли це було необхідно (якщо нарцис конфліктував з іншими через зворотній звязок), куратор виявляв емпатію до  Джорджа, вдаючи подив та образу. Але в той самий час куратор просив колег Джорджа не миритися з його манерою домінувати в будь-якій розмові, радив перебивати його надто довгі промови, даючи зрозуміти, що немає потреби весь час бути найрозумнішим.


Ангеліна Деревльова Заступник директора з маркетингу будкомпанії «Міськжитлобуд»

Людина може бути відмінним фахівцем і абсолютно нестерпною особистістю. Завдання менеджера – «направити її енергію на мирні цілі».

У мене в колективі був такий нарцис. Я довго шукала до нього підхід. Звичайні засоби мотивації не працювали. Ефект від заохочення грошима тривав недовго, похвала провокувала напади самозамилування, а покарання призводили до того, що людина замикалася у собі. Критика ж сприймалося ним як особиста образа. Якось, на зауваження з приводу погано виконаної роботи, я почула: «Ти просто маєш до мене особисту неприязнь, не любиш мене».

Ключик я до нього знайшла. Найефективнішим методом виявилися загальні збори, на яких перед колективом ставляться завдання, всі беруть участь в обговоренні. І за провали в роботі «отримують усі» – помилки обговорюються як факт, що вже трапився, без розборки «хто винен».

Якщо нарцис не чує критики, яка стосується його особистості, він в змозі проаналізувати ситуацію і вжити заходів. Головне не зачепити його почуття.

Також дуже добре спрацьовує  залучення нарциса до рішення менеджерських завдань.

Він бачить цінність себе як співробітника, при цьому отримує частку відповідальності за майбутній результат. Тому без зайвого пафосу вирішує поставлену задачу.


Гліб Петров Партнер у брендинговому агентстві Madcats

Самозакоханість може слугувати джерелом здорових амбіцій, натхнення і перфекціонізму. Або гордині, необґрунтованої зарозумілості та самовихвалянь. Завдання керівника – створити атмосферу, в якій самозакохана людина піде першим шляхом.

Крім того, людиною, у якої є думка, яка небайдужа, управляти завжди складніше. Але і результат, при правильному підході, буде значно більшим, ніж у виконавця, який «може копати, а може не копати».

Для себе я знайшов кілька універсальних правил, які допомагають створити здорову атмосферу в колективі.

1. Вірте в людей, а не у процеси.

2. Здоровий глузд завжди важливіший за субординацію.

3. Заохочуйте ініціативу.

4. Наймайте однодумців.

5. Перемога – це перемога команди. Поразка – ваша особиста поразка.

6. Дозволяйте людям брати на себе відповідальність і робити помилки.

7. Обмеження корисні. Саме обмеження дозволяють вам знаходити ефективніші методи роботи та сильний креатив.


Валерій Калниш Екс-головний редактор «Коммерсант Украина» та РБК

Є різні підходи. Колись я вважав, що армійський принцип – жорстка дисципліна, конвеєр, робота виключно на результат, за будь-яку ціну – є виправданим. Щодо творчих натур він неприйнятний. Вони можуть дати лише те, що люблять.

До них потрібен м’який підхід, навіть підлаштовування. Але безперечною лишається дисципліна, без неї не вийде ніякого результату, тому що він має бути не тоді, коли вони забажають, а тоді, коли він потрібен. Отже, якщо по-простому, то рецепт такий: конкретна задача з огляду на можливості + особиста участь + дисципліна. І ще – не дати сісти собі на голову.


За матеріалами  HBR
Поділитися: