Не офісом єдиним: незвичні хобі людей звичних професій

8106
Shutterstock
Три історії українців, які після роботи встигають створювати казку

Схема «робота – дім – робота» знайома кожному. Часто єдине, на що вистачає сил після багатогодинного робочого дня – це домашні справи, книжка і сон. Проте є люди, які живуть поза системою: робочий графік вони поєднують з часом на творчість. Деякі з них створюють своїми руками справжню казку! K.Fund Media розповідає три історії українців з дивовижними хобі.

Єфрем Ліхтенштейн, 39 років, Київ, середньовічна каліграфія

Основна робота – перекладач художньої літератури

Середньовічною каліграфією я захопився, коли ще навчався у школі. За допомогою напилка зробив собі квадратне перо зі звичайної радянської «наливайки» і понеслося. Тепер переписую книги і сувої під старовину. Це заняття довге і розмірене, менше ніж на пару годин сідати сенсу немає.

В середньому один розгорт робиться приблизно 4‑5 годин

А на рясно прикрашений сувій може піти і вдвічі більше часу. Комерційного вихлопу тут немає: рукописні книги взагалі нереально продати. Адже це дуже трудомістке заняття. Наприклад, Одкровення Іоанна Богослова і фрагменти з книги пророка Даниїла я переписував рік – з січня по грудень. Скільки коштує рік моєї роботи? Ніхто стільки грошей за рукописну книгу не дасть.

Єфрем Ліхтенштейн
Єфрем Ліхтенштейн. facebook.com

Певні роботи іноді замовляють, але це поодинокі випадки. Німці замовили грамоту, але це швидше виняток, ніж правило. Так що я це роблю виключно з любові до мистецтва.

Зрозуміло, для переписувача важливо знати мову оригіналу. Біблійні фрагменти я переписував латиною. Грімуар – англійською, рунічну грамоту – давньоанглійською. Уривок з книги Нод – польською.

Як і для будь-якого ремесла, для каліграфії існують спеціальні інструменти. Пір’я – металеве, пташине, дерев’яне, різної гнучкості і ширини. Безліч сортів паперу: особливо хороший папір ручної роботи з целюлози льону. Ще можна писати на пергаменті або папірусі, але це дуже дороге задоволення. Історично правильні чорнила робляться з дубових галлів («чорнильні горішки»). Такого ніхто не продає. Я користуюся сучасними матеріалами, вони бюджетніші і простіші у використанні.


Ольга-Анна, 24 роки, Львів, чарівні палички

Основна робота – контент-менеджер

Я більш відома як Вольха Шаккарська, це мій псевдонім, яким я користуюся вже більше 10 років. Я створюю чарівні палички. Почалося все спонтанно, я дуже хотіла собі паличку, а виділити з бюджету гроші якось не виходило. Одного вечора, коли чоловік працював у майстерні над своїм проектом, я прийшла і запитала його, чи є шматок дерева.

Перша паличка вийшла простою. Але і сам процес роботи з деревом і результат мені сподобався. Робила для себе, поки друг не запропонував їх продавати. Я поставилася до ідеї скептично, вважала, що неможливо заробляти на хобі.

Доводилося обирати між сном і паличками, тому що відмовлятися від роботи заради сумнівної затії я не збиралася

Але мої палички сподобалися людям, і вони на повному серйозі почали їх замовляти. Радує, що як мінімум витрати на своє нове захоплення я практично компенсую. Витрати на нові сорти дерева і інструменти довгий час були вищими, ніж заробіток.

Ольга-Анна
Ольга-Анна. facebook.com

На основній роботі я фрілансер. До обіду я вже в майстерні, після – за комп’ютером, коли сил працювати немає – в майстерню, і так по колу.

Просто беру менше замовлень на фріланс. Іноді, щоправда, це відбивається на гаманці, бо палички менш прибуткові, але задоволення від них незрівнянно більше.

Зараз з продажу першої палички пройшло чотири місяці, замовлення є. Підозрюю, що взимку палички будуть не так актуальні, втім я планую робити не лише їх.


Олександр Товпинець, 31, Нікополь, ручні вироби зі шкіри

Основна робота – бухгалтер

Почалася все з того що я був студентом і мені захотілося зробити подарунок дівчині. Купив шкіру, почав вивчати теорію, шукав старі технології. Тепер удень я бухгалтер, а вночі – шкіряник.

Муза приходить здебільшого уночі

Коли починав, то дарував свої роботи близьким. Найчастіше шию паски і гаманці, а найбільш незвична робота на даний момент – шолом орка.

Сучасна шкіра відрізняється від тієї, що була кілька десятків років тому. Були зовсім інші способи вичинки. Використовувалися натуральні дубильні речовини рослинного походження – таніди. Тому цей вид чиньби називається танідним або рослинним. Таку шкіру було легко формувати й витискувати, але за нею було необхідно добре доглядати. А зараз використовують шкіру хімічної вичинки. Вона, на відміну від шкіри танідної вичинки, краще переносить навантаження і температуру.

Олександр Товпинець
Олександр Товпинець. facebook

Найчастіше я купую цілу шкуру від 3 до 5 кв. м. У неї можна загорнути людину 2-3 рази. Малюнки робляться вручну за допомогою спеціальних штампиків і долітця.

Шкіру зволожують, а потім тиснуть. На сам кінець покривають фінішем – лаком або сумішшю восків, щоб закріпити малюнок і захистити від сонячного світла, води або подряпин. Можна також розфарбувати малюнок спеціальними фарбами для шкіри. Сьогодні у мене є замовлення. 99% – друзі або сарафанне радіо. Майданчика поки немає, замовники пишуть в соцмережах.

Поділитися: