Легендарний засновник корпорації Apple Стів Джобс шукав у співробітниках працьовитість і бажання виконувати поставлені задачі «тут і зараз». Він не терпів фраз в стилі «я не готовий». Найпопулярніший підприємець сучасності, глава SpaceX Ілон Маск вимагає від підлеглих максимальної віддачі. Любить, щоб робота виконувалася якісно та швидко. Тому йому навряд чи сподобається, якщо співробітники говоритимуть «я не зможу» або «не встигну». Операційний директор Facebook Шеріл Сендберг цінує в підлеглих щирість і відкритість. Їй не подобається, коли співробітники приховують справжній стан справ, боячись, що їх не зрозуміють, або переживаючи видатися непрофесіоналами.
У кожного бізнесмена – свій набір очікувань від підлеглих. K.Fund Media запитав українських підприємців, які фрази співробітників вони не люблять чути найбільше.
Мій особистий рейтинг неприйнятних фраз від співробітників:
1. «Я вже двічі (тричі) писав (дзвонив), відповіді немає». Кажуть, Ейнштейн – автор фрази, що найбільша дурість – це знову робити те ж саме і сподіватися на інший результат. Перше правило комунікації – якщо канал зв’язку не працює, поміняй його.
2. «Я забув (забула)». Перше правило управління часом, завданнями та ресурсами – не тримати нічого в голові. Якщо ти допускаєш ці «забування», значить, ти не фіксуєш завдання в аналоговому або цифровому списку, не проставляєш терміни і нагадування, не вмієш планувати завантаження і ресурси.
3. «Це не моя зона відповідальності (я не знав (а), що я повинен (повинна) це робити». Фраза, яка радше вказує, що при постановці завдання я або керівник був недостатньо точним, не призначив відповідального та терміни виконання.
«Для досягнення поставлених цілей, мені не вистачає…», «Як вчинити в цій ситуації, я не знаю, може ти підкажеш?», «Я написав щодо цього питання, але відповіді так і не отримав, і більше нічого не робив».
Не люблю чути від підлеглих ці фрази, тому що в нашій компанії одним з ключових принципів роботи є «сам собі менеджер» – коли кожен член команди повністю несе відповідальність за свій сегмент роботи.
Не люблю, коли люди говорять «Я більше не буду» – це гра в дитячий садок. Коли говорять «Ви мені цього не говорили» – це бажання перекласти відповідальність на когось іншого.
Не люблю, коли дорослі люди намагаються існувати під маскою дитини. Найпростіше сказати «Ой, я не почув або не зрозумів» – такі фрази підлеглих свідчать про те, що вони ще не сформувалися як дорослі та відповідальні люди.
Не люблю, коли звинувачують пробки чи будильник у причині запізнення на роботу – це безвідповідально та говорить про людину лише те, що вона шукає причину, а не можливість.
Найгірша фраза співробітника – та, яку він не сказав керівнику. Це стає причиною провалів, проблем, помилок, втрат і звільнень. Тому я дозволяю помилятися, робити дурниці та ставити «дурні» запитання. Це дозволяє почути думку та працювати з цим.
Якщо вибирати гірші з озвучених фраз, то це: «Я потім…», «Це не залежить від мене», «Я чекав відповіді від нього…», «Це завдання його…» – по суті, мене заводять фрази, які заперечують відповідальність і причетність людини до задачі та її результату. Можна працювати з будь-якими помилками, але не можна пробачити апатію та пофігізм.
Брехня, обман – це гігієнічний рівень, я не чую такого, оскільки за найменший натяк на це у нас блискавичне звільнення.
Для мене табу – словосполучення «це неможливо». У нас в агентстві є правило, згідно з яким працівник не може просто сказати «знаєте, це неможливо зробити». Тому що велике «неможливо» майже завжди складається з маленьких «неможливо». Розклавши його на такі складові, неважко знайти рішення практично будь-якої проблеми.
