Мікроби рулять: чим книга «Множини в мені» захопила Білла Гейтса

284
theatlantic.com
Наше життя вирішальним чином залежить від взаємин із тими, хто всередині нас

Прочитавши книгу наукового журналіста Еда Йонга «Множини в мені: мікроби всередині нас і грандіозний погляд на життя» (I Contain Multitudes: The Microbes Within Us and a Grander View of Life), що стала бестселером New York Times 2016 року, ви подивитеся на себе зовсім інакше. Автор стверджує, що роль цих найдрібніших організмів часто неправильно розуміють або істотно недооцінюють.

Топ-мільярдер Білл Гейтс, який володіє найбільшим міжнародним благодійним фондом, із захватом прочитав цю книгу і навіть написав про неї у своєму блозі. Йонг знайомить нас з невидимими істотами, що визначають наше благополуччя. Ось кілька доказів їхнього могутнього впливу на наше життя.


1

Отже, ви з’явилися на світ

Час попоїсти. Близько 10% грудного молока вашої матусі – речовини, які ви не можете перетравити. Але вони порадують тих, хто оселився у вашому маленькому вразливому кишечнику. Мама не просто нагодує вас, а ще й укладе довгострокову угоду з вашими першими мікробами: вони мають перетворити ваш організм на стійке середовище, здатне боротися з небезпечними видами бактерій. Але не варто вважати мікробів вірними друзями. У них свої мікроб’ячі інтереси.

Just business: мікроби – наші напарники і залишаються такими, поки їм це вигідно. Навіть найгармонійніший симбіоз не виключає конфлікту і зради.

2

У кожній людині більше мікробів, ніж зірок у Чумацькому Шляху

Але у деяких вони досі асоціюються з брудом і чимось, чого варто позбутися. Багато хто уявляє собі імунну систему як військо, що люто б’ється з мікробами. Насправді ж вона частково ними контролюється. Певні мікроорганізми вчать наші клітини відрізняти «своїх» від «чужих», без їх участі частини нашого тіла не могли б розвиватися так, як треба.

Ед Йонг.TED.com

Тож мікроби в певному сенсі – наші наставники та керівники. А завдання імунної системи – переконатися, що серед них не з’явилися шкідники.

3

Для мікробів гени – це як товари, якими можна обмінюватися одне з одним

Мікроби можуть передавати їх тому, з ким формують партнерські відносини. Це називається горизонтальним переносом генів: як і бактерії, наші клітини можуть вбудовувати в себе чужорідний генетичний матеріал (він приєднується до їхньої ДНК як невеликий її фрагмент), отримуючи найрізноманітніші бонуси і «суперсили».

Наприклад, здатність до вироблення антитіл

Йонг зазначає, що цій сфері вчені почали приділяти увагу відносно недавно, тому безліч гіпотез будуть суперечливими. Тож готуйтеся до холіварів із приводу того, як виростити собі Спайдермена.

4

«Чоловіконенависниця»

Wolbachia pipientis – улюблена бактерія автора, зізнається він. Вона знищує личинок-самців місячного метелика, а самців мокриці перетворює на самок, оскільки може передаватися з покоління в покоління лише в яйцеклітинах – сперматозоїди для неї надто малі. Злочинниця? З одного боку. З іншого – рятівниця для людей, адже в слині комарів, які переносять Wolbachia pipientis, не знаходили вірус Зіка (небезпечна лихоманка, яку він спричиняє, має сьогодні статус пандемії). Боротьба «хороших» мікробів з «поганими» – це з дитячих казок. Цими поняттями не описати різноманіття природи, резюмує Йонг.

Мікроби в певному сенсі – наші наставники і керівники.pubpub.ito.com

5

Якщо всі мікроби на землі раптом зникнуть – нам кінець

Жуйні помруть із голоду, бо не зможуть перетравити целюлозу без необхідних для цього бактерій, що мешкали в їхньому шлунку. Утім, і їсти їм буде нічого, бо нікому буде виробляти необхідні для рослин нітрати. Оскільки бактерії є важливими ланками в харчових ланцюжках, океани перетворяться на суп, що поступово густітиме. Адже мікроби ще й «королі розкладання». Ніхто з нас не подякує їм за це, однак ця їхня робота – запорука того, що всяке життя прожите не дарма.

Нові порції поживи для розуму – 5 науково-популярних книг, які радить журнал Nature

Поділитися: