Моя твоя не розуміти: спроби створити універсальну мову

268
Shutterstock
Про фонетику, яка спричинила розкол, «людину, що сподівається» і абстрактні поняття, які можна передати сердечками

Коли на початку 2010-го Ніколя Саркозі назвав текст кліматичної угоди, підписаний країнами-членами ООН, «подібним до волапюку», це збило з пантелику французькі медіа.

Мабуть, президент мав на увазі vol à Buc, припустили перекладачі, тобто «політ у Бюк» – маленьке й мало кому відоме містечко біля Парижа, яке не має власного аеропорту. Наче непогана метафора, ні?

Насправді ж йшлося про зовсім інше. Тодішній лідер Франції вжив ідіому, яка давно вийшла з ужитку, адже востаннє на публіці її чули від Шарля де Голля у 1962 році. У французькій мові вона означала, що написане чи сказане – повний нонсенс.

Але коли волапюк тільки-но з’явився, його сприйняли як не таку вже й погану затію.

Волапюк

Римо-католицький священик Йоганн Мартін Шлеєр, який служив поблизу міста Констанца у Німеччині, довго мучився через безсоння. І от однієї ночі 1879-го Бог, за його словами, підказав йому ідею: створити світову мову. Так з’явився волапюк (від vol – світ +pük – мова).
В її основі була система спрощених коренів європейських мов.

Девіз волапюк: «Єдине суспільство, єдина мова» (1889)
Девіз волапюк: «Єдине суспільство, єдина мова» (1889) flickr.com

До кінця 1880-х у світі налічувалося 25 періодичних видань, які виходили цією мовою, і більше 200 товариств її прихильників. Американська перша леді Френсіс Клівленд навіть нарекла свого пса Волапюк.

Але головним каменем спотикання для її поширення стало питання смаків. Багатьом практикам волапюка, особливо у США, умлаути (знаки, які вказують на фонетичну зміну в артикуляції, а також в тембрі голосних), якими рясніла ця мова, видавалися надмірними. Шлеєр же був їхнім ревним поборником, наголошуючи на тому, що мова без умлаутів звучить монотонно, грубо та нудно. Він категорично відмовився реформувати волапюк. Його опоненти почали створювати свої версії мови, але до них, як і до початкової, інтерес поступово згас. У світі залишилося до 30 людей, які говорять по-волапюкськи.

Есперанто

Дитинство майбутнього лікаря та творця есперанто Людовика Лазара Заменгофа, минуло в середовищі багатонаціонального населення Білостока – на той час частини Російської імперії. Вдома разом із десятьма своїми братами й сестрами він послуговувався російською та ідишем. З ранніх літ знав польську та білоруську. Батько, який був вчителем іноземних мов, навчив юнака німецької, французької та івриту.

Нова мова, за задумом, уможливила б дійсно рівноправне становище між тими, хто нею говорив, позаяк ні для кого не була б рідною

У школі він опанував інші класичні мови – латину, грецьку та арамейську. А потім самостійно штудіював італійську та англійську. І волапюк, чого варто було очікувати, його теж не залишив байдужим.

У 10 років, ніби передчуваючи своє покликання, він написав трагедію «Вавилонська вежа» в п’яти актах, наскрізною ідеєю якої було, що головна причина чвар між людьми – мовні бар’єри. У 1887 році він опублікував свою книгу-маніфест «Международный язык.

Країни, де є осередки есперантистів
Країни, де є осередки есперантистів. wikimedia.org

Предисловие и полный учебник» під псевдонімом Doktoro Esperanto – «людина, що сподівається». Нова мова, яка вирізнялася простою та нормалізованою граматикою, за задумом, уможливила б дійсно рівноправне становище між тими, хто нею говорив, позаяк ні для кого не була б рідною. Спочатку вона мала назву lingvo internacia. Але послідовники частіше називали її на честь автора, тож згодом Esperanto закріпилося як офіційна назва.

Сьогодні есперанто у багатьох асоціюється з невдалою спробою створити мову міжнародного спілкування

Але з усіх собі подібних вона, схоже, найуспішніша. Ще у 1954 році їй висловила свою підтримку ЮНЕСКО, у 1994-му ПЕН-клуб організував окрему відведену цій мові секцію. Осередки есперантистів є майже в усіх великих містах 121 країни. За даними Ethnologue: Languages of the World, близько двох мільйонів людей тою чи іншою мірою володіють есперанто і щонайменше тисяча є вродженими есперантистами. Серед них, до речі, Джордж Сорос.

Послухайте, як звучить кавер на хіт Адель Hello на есперанто

Бліссимволіка

Мешкаючи у Чернівцях, коли ті були частиною Австро-Угорської імперії, інженер-хімік Чарльз Блісс відчував, що багатонаціональне місто вирізнялося ворожістю представників різних культур одне до одного. Блісс дійшов того ж висновку, що й Заменгоф, – їм бракувало спільної мови, щоб досягти порозуміння.

Під час німецької окупації він як єврей потрапив до концтабору Дахау, а пізніше до Бухенвальду. Дружина-німкеня домоглася його звільнення. Їм обом довелося залишити країну. Подружжя возз’єдналося у гетто окупованого японцями Шанхая. Там Блісс зацікавився китайськими ієрогліфами й почав працювати над створенням мови, яка складалася б із графічних символів, легких для відтворення і зрозумілих для будь-кого.

Бліссимволіка (робоча назва – семантографія), про яку світ дізнався в 1949-му, не стала універсальною мовою

Але у 1970-х її почали використовувати для комунікації з людьми, що мають порушення м’язового тонусу, моторної активності та мовлення. У 1984-му 12-річна Рейчел Зіммерман (наразі працює у NASA) розробила спеціальну програму, яка дозволила позбавленим можливості говорити пацієнтам спілкуватися через чутливий екран, на якому були зображені графічні символи. Не в останню чергу завдяки цьому винаходу та бліссимволіці оточення дітей з інвалідністю може переконатися, що їхня нездатність висловитися емоційно не означає ослаблення інтелекту.

Символи з книги Чарльза Блісса Semantography: A Logical Writing for an illogical World
Символи з книги Чарльза Блісса Semantography: A Logical Writing for an illogical World. idsgn.org

Отже, жодна зі штучно створених мов так і не стала по-справжньому lingua franca, тобто мовою міжетнічного спілкування. Адже мова не просто інструмент для обміну думками, вона формує ідентичність. Через неї люди передають те, ким вони є, у що вони вірять і звідки походять. Мови впливають на світогляд.

Футурологи припускають, що розвиток науки і технологій перетворює людство на цілісність. Можливо, ми так і не заговоримо однією мовою. Але за наявності портативних синхронних перекладачів, прототипи яких вже є на ринку, це перестане бути проблемою.

Поділитися: