Мені вже більше 40 і я не хочу вчитися: чи є необхідним lifelong learning

18596
Shutterstock
І чому замислюватися про пенсію ще занадто рано

В українському суспільстві майже за замовчуванням вважається, що отримувати професію потрібно у 20-25 років і застосовувати ці навички протягом усього життя. Але цифрова революція перевернула уявлення людства про необхідність навчання. Якщо раніше достатньо було засвоїти програми в школі та університеті, то тепер, аби підвищувати кваліфікацію, доводиться навчатися постійно. Але у віці 40-45 років багато українців навіть не замислюються про можливість змінити професію або, наприклад, вивчити нову мову. K.Fund Media з’ясовував, як працює мозок зрілих людей і чому зупинятися іще зарано.

Наука в допомогу

На фізіологічному рівні за успішність навчання у людини несуть відповідальність нейрони. Аж до 60-х років ХХ століття вважалося, що утворення нових нейронів відбувається тільки до народження і в ранньому дитинстві. Але вже на початку XXI століття з’ясувалося, що нові нейрони утворюються в одній з частин гіпокампу протягом усього життя. Це дозволяє вченим припустити, що людина здатна отримувати і обробляти нову інформацію і в літньому віці. Незважаючи на те, що ці процеси сповільнюються, їх ефективність може залишатися такою ж або навіть кращою.

Нейропластичність дозволяє ефективно вчитися і в зрілому віці
Нейропластичність дозволяє ефективно вчитися і в зрілому віці. Shutterstock

«З віком деякі когнітивні здібності людини дійсно погіршуються», – пишуть психотерапевт Генрі Еммонс і нейропсихолог Девід Олтер в книзі «Зрілий вік: Посібник для новачків. 9 кроків до активного та щасливого життя».

За їх словами, це в першу чергу стосується швидкості засвоювання нової інформації, здатності зосереджувати увагу на кількох речах одночасно або на чомусь одному протягом тривалого часу. Знижується функція гальмування небажаних емоцій (тому люди похилого віку можуть ставати, наприклад, більш дратівливими) і згасає здатність приймати складні рішення.

Але є й інший бік медалі, – запевняють автори книги

«Коли життя повне стимулюючих розумових, фізичних і емоційних завдань та коли ці завдання не пов’язані із тривожними переживаннями, мозок реагує дуже позитивно», – стверджують Генрі Еммонс та Девід Олтер. У приклад вони наводять товариство престарілих черниць, в якому проводилося дослідження структури їхнього головного мозку.

«Сканування виявило значну атрофію тканин, яка передбачає недоумство. Проте щоденна інтелектуальна активність черниць та соціальна взаємодія нібито захистили їх від деменції – у жодної жінки не виявили ознак зниження когнітивних здібностей, незважаючи на поважний вік», – пишуть автори книги. Більше того, зрілий мозок здатний створювати міцніші нейронні зв’язки, хоча це і відбувається повільніше.

Тренуємо нейрони

Досі точаться суперечки навколо того, як впливає вік на мозок і, відповідно, на компетенцію людини в тій чи іншій області. Наприклад, вчені зі Стенфордського університету кілька років тому провели експеримент – робили комп’ютерну томографію 102 добровольцям у віці від 7 до 85 років. Вони виявили, що вік впливає на аксони – відростки нейронів, які служать для передачі інформації. У зонах, відповідальних за навчання, втрати особливо великі.

Зрілий мозок здатний створювати більш міцні нейронні зв'язки
Зрілий мозок здатний створювати більш міцні нейронні зв'язки. Shutterstock

Інші ж вчені запевняють – lifelong learning (навчання протягом життя) є цілком можливим завдяки нейропластичності – здатності нашого мозку змінюватися в процесі життя або відновлювати втрачені зв’язки.

Одним з найбільш відомих відкриттів стало дослідження вчених Майкла Мерзеніча та Йона Кааса. Вони виявили, що структура мозку і когнітивні здібності можуть покращитися в результаті вправ.

З’ясувалося, що нейрони реагують на новий життєвий досвід і змінюються відповідно. Виходячи з ідеї, що навчання – це створення нових нейронних зв’язків, Майкл Мерзеніч припустив, що нейронна структура мозку може змінюватися в будь-якому, навіть зрілому віці. А отже, вчитися ефективно дійсно можна постійно.

Старість буде пізніше

Хоча українці і схильні думати про кінець життя відразу після 40 років, психологи та HR з ними категорично не згодні.

«Віковий період 40 років класифікується як «дорослість». Цьому періоду характерна наявність досягнень у кар’єрі, стабільні стосунки та досить стійка позиція в житті. Крім того, 40 років – це вік переоцінки себе. З’являється потреба і можливість озирнутися назад, оцінити пройдену ділянку життєвого шляху і вирішити, куди йти далі», – говорить засновник психологічного центру «Selena Group» Надія Маньковська.

Ковалевська

Результатом такої оцінки може стати подальший упевнений рух вперед, до раніше поставленої мети. Але буває і по-іншому. Трапляється так, що після переоцінки приходить розуміння, що раніше щось йшло не так.

«Межі віку змістилися. У нас до 60 років за всіма європейськими нормами – це просто зрілий вік, не старий. Ми дійсно стали довше жити. Тому думати в 45-50, що ти вже все, неправильно», – впевнена директорка «Проф-Консалтинг», глава HR-комітету Європейської Бізнес Асоціації Катерина Ковалевська.

 

«Остогидла робота, нереалізована мрія мати свій бізнес або навчиться ходити під вітрилами, готовність народити дитину або повністю поміняти стиль свого життя. 40 років – це вік відкриттів. Але відкриттів усвідомлених», – пояснює Надія Маньковська.

Більш зрілим стає і підхід до навчання

«Дорослі самі обирають галузь і вже здатні окреслити максимально реалістично ту мету, якої прагнуть досягти наприкінці навчання. Вони більш цілеспрямовані, впевнені в своєму виборі і краще усвідомлюють стрімку течію часу. Вони вибагливі і вивчають лише те, що зможуть застосувати. Їх темп навчання буде нижчим, але результат – якіснішим», – говорить вона.

Від науки – до реальних людей

Успішні українські підприємці і топ-менеджери важливість навчання протягом усього життя давно під сумнів не ставлять. «Моя професія ніколи не припускала, що я буду «точити гайки».

Коваль

Так що я постійно вчуся – засвоюю нову інформацію», – розповідає колишній керівник музичних каналів М1 та М2 (з 2001 по 2016 роки) та член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль. На його думку, навчання не повинно зводитися до запам’ятовування.

«В умовах постійного доступу до всіх знань через Інтернет забивати мозок фактами – просто злочин. Мозок потрібно наповнювати принципами і вмінням користуватися цими принципами. Тому я би спочатку відмовився від уявлення, що навчання – це сидіння за партою. А потім би сказав, що навчання – це постійний процес. Хіба що ви готові все життя точити гайки», – говорить він.

 

Втім, скоро змусити українців вчитися може законодавство.

«Зараз навіть 30-річні собі не можуть дозволити не вчитися. Якщо хочеш бути затребуваним, ти зобов’язаний освоювати нове незалежно від віку. У США люди і в 60 продовжують активно працювати, відвідувати галузеві конференції, цілеспрямовано вчитися. Це поступово приходить і в Україну. Пенсійна реформа передбачає підвищення пенсійного віку. Тобто в 45 однозначно не вийде закінчити власну активну професійну діяльність», – резюмує Катерина Ковалевська.

Поділитися: