Маленька, але горда Манама: чому столицю острівної держави забудували суперсучасними хмарочосами

371
Shutterstock
Бахрейн першим на Середньому Сході показав, як змусити нафтодолари працювати на країну

Столиця острівної держави Бахрейн – Манама – вважається однією з найменших столиць в світі. У ній живуть близько 160 тис. осіб (міська агломерація – понад 300 тис.). Та й сама держава, розташована у північно-західній частині Перської затоки на 33-х островах, серед  яких населеними є лише п’ять, дуже маленька. Проте, Манама, колись жила за рахунок рибальства та видобутку перлів (головна площа так і називається – Перлинна), забудована футуристичними хмарочосами, готелями та  міжнародними фінансовими установами.

Причина цього розквіту – нафта і газ

Причому в королівстві Бахрейн нафту знайшли раніше, ніж у країнах, що оточують його – ще у 1932 році. І до недавнього часу вважалося, що її родовища близькі до виснаження. Але знову пощастило – у квітні цього року було оголошено про відкриття тут найбільшого в світі родовища сланцевої нафти. А запаси газу і без нових відкриттів є великими.

Проте щастить, як завжди, сильним і вмілим. А Бахрейн є прикладом продуманої диверсифікації економіки. Це відбилося і на його столиці.

Місто – вітрина

Вважається, що Манама – одне з «найпросунутіших» в європейському розумінні міст у регіоні Середнього Сходу. Наприклад, алкоголь там продається доволі вільно – його тільки не можна відкрито носити та вживати на вулицях. Хоча, звичайно, ступінь прогресу визначається не цим, а, наприклад, завершеним у 2006-му році суперсучасним за технологіями і дизайном Бахрейнським всесвітнім торговельним центром.

Виглядає будівля як розрізаний навпіл конус, чиї половинки висотою 240 м з’єднані трьома мостами. На кожному мосту стоїть вітрогенератор діаметром 29 м. Вітер, що дме з Перської затоки, потрапляючи в пастку-розщелину між вежами, створює потужний повітряний потік, який, обертаючи турбіни вітрогенератора, дає 15% необхідної баштам електроенергії. Здавалося б – навіщо все це країні, де повно газу і поки ще достатньо нафти?

Бахрейнський всесвітній торговельний центр
Бахрейнський всесвітній торговельний центр. Shutterstock

А річ у тому, що два цих видимих ​​з усіх кінців Манами вітрила-хмарочоса – символ того, що це маленьке, але горде королівство не бажає, щоб його вважали лише бензоколонкою.

На це Манама орієнтує своїх підданих і демонструє приїжджим. Причому – не тільки туристам (планується, що до 2020 року туристична галузь буде приносити країні $ 1 млрд на рік), а й фахівцям, які приїхали до Бахрейну на заробітки.

Варто зауважити, що на 1 млн корінних жителів тут припадає 250 тис. приїжджих

Ще одне джерело непрямого доходу столиці – побудований у 2004-му році автодром Сахір, на якому проводяться гонки Формули-1 на Гран-прі Бахрейну. Він обійшовся в $150 млн. І навряд чи окупиться напряму. Прибутки від Формули-1 дістаються в першу чергу її організаторам, а для самих місць проведення гонок навіть бувають збитковими. Але це – відмінний рекламний показник рівня розвитку країни. До того ж, гонки зазвичай відвідують близько 100 тис. осіб, а це заповнення та реклама численних готелів. Плюс – виторг торговельних центрів, ресторанів і магазинів місцевих ремесел. Перли, до речі, дотепер залишаються однією з істотних статей прибутку Бахрейну.

Банки, офіси, мости

Але Манама – це не лише прагнення виділитися. Це місто, у якому живе менше людей, ніж на київській Троєщині, – ще й фінансовий центр світового масштабу. Бахрейн загалом – найбільший банківський ареал у Перській затоці, прибутки якого дають 20% ВВП країни, всього лише на 10% менше, ніж нафта. Тут розташовані філії 80 іноземних банків.

Бахрейн активно використовує своє вигідне географічне положення
Бахрейн активно використовує своє вигідне географічне положення. Shutterstock

Ще Манама – транспортний хаб. Тут є свій аеропорт – один з трьох у країні, який обслуговує понад 8 млн пасажирів на рік – стільки ж, скільки Бориспіль.

А бухта Манами – місце базування кораблів і штабу командування П’ятого флоту ВМС США.

Бахрейн доволі активно використовує своє вигідне географічне положення. Тут є не тільки морські порти (один з них – у Манамі), але і один з найбільших у світі сухий док для танкерів. Ще в 90-і роки тут також почав функціонувати другий за величиною на Середньому Сході нафтопереробний комплекс, котрий працює на нафті, що надходить з підводного трубопроводу з Саудівської Аравії.

Активний розвиток країни та цінність інженерних спеціальностей приваблює сюди робочу силу з усього світу

Крім того, Бахрейн, завдяки дешевизні своєї електроенергії – найбільший виробник алюмінію на Середньому Сході. Глинозем для цього виробництва привозять з Австралії.

Активний розвиток країни та цінність інженерних спеціальностей приваблює сюди робочу силу з усього світу. В основному сюди їдуть кваліфіковані працівники з Європи і прості робітники з країн Азії, яких не відлякує жаркий і вологий клімат влітку. Економіка Бахрейну готова добре оплачувати працю. Середня зарплата тут знаходиться на рівні $3,6 тис. Так, інженер щомісяця отримує в середньому майже $4 тис., а маркетолог і менеджер з продажу – близько $2,5 тис. При цьому ціни в Манамі порівняно, наприклад, з Південно-Східною Азією, невисокі. Оренда квартири з однією спальнею обійдеться на околиці в середньому в $680, а в центрі – в $830.

Країна процвітає та вже створює альтернативні джерела прибутку
Країна процвітає та вже створює альтернативні джерела прибутку. Shutterstock

Досвід Бахрейну загалом і Манами зокрема – показовий приклад того, як змусити нафтодолари працювати на свою країну, а не лежати на рахунках в іноземних банках. Країна процвітає та вже створює альтернативні джерела прибутку, не покладаючись на милість надр.

Поділитися: