Кьєлл Нордстрем: «Нам, людям, ще є чим зайнятися»

Чому роботи не зможуть замінити все людство і яким стане світ протягом найближчих 10 років

Кьєлл Нордстрем – всесвітньо відомий шведський економіст, автор таких бестселерів як «Бізнес в стилі фанк», «Караоке-капіталізм» та інших. Кьєлл двічі увійшов до Рейтингу бізнес-мислителів The Thinkers 50. Саме він одним із перших у 2000-му відзначив та озвучив, що стабільним транснаціональним корпораціям та їх методам ведення бізнесу скоро настане кінець. Світ стане «funky» – непередбачуваним, мінливим, таким, що вимагатиме швидкої адаптації.

9 листопада Кьєлл Нордстрем виступить в Києві. Поки він їхав до аеропорту у Стокгольмі, K.Fund Media встиг розпитати його скайпом про те, яким буде світ, бізнес та робочі місця у найближчих 10 років, і як на все це вплине масова роботизація.

– У вашій книзі «Бізнес у стилі фанк» ви стверджуєте, що всі люди «засуджені до свободи». І як же нам давати їй раду?

Спочатку це дуже складно. Зі свободою приходить відповідальність за всі рішення, які людина приймає: рішення щодо майбутнього, пенсійного забезпечення… Потрібен час, аби зрозуміти, як використовувати цю свободу. Я би сказав, що звикання до свободи – це процес.

– Припустимо. Але як тоді в цьому невизначеному фанкісвіті з таким ступенем свободи нам придумувати і організовувати бізнес? Ми не знаємо, що станеться завтра і несемо за все відповідальність…

Для нас, людей, завжди є можливість співпрацювати і допомагати одне одному. Це якраз те, що роблять компанії. Ви наймаєте людей, тому що самі не встигаєте зробити все, запрошуєте фахівця, який знає щось, чого не знаєте ви. Це – спосіб допомогти одне одному. У суспільстві завжди є проблеми, які потрібно вирішити. Сприймайте компанії як організації, що їх вирішують. Ми навряд чи колись будемо жити в безпроблемному світі.

– Так, але чи будуть проблеми, які треба буде вирішувати саме людині? У світлі розвитку штучного інтелекту…

Звичайно будуть. Масаж, наприклад.

– Думаєте, для цього не вигадають окремого робота?

Можливо. Але багато хтось віддасть перевагу людині в цій ролі. Можна обирати.

Проблема вибору

– Як у світі невизначеності зробити правильний вибір?

Думаю, що зараз можна побачити, як машини та люди співпрацюють. Наприклад, я хочу поїхати до Стокгольму. Я використовую і машинний інтелект (інтернет), і розпитую рузів. Те ж саме відбувається і в будь-якій іншій галузі. Люди та роботи зможуть приймати рішення разом майже в кожній галузі діяльності: фінанси, метеорологія, подорожі тощо.

– Як же відрізнити хороше рішення від поганого?

Ми не можемо знати, що добре, а що погано, поки не побачимо результат рішення. І це не зміниться. Тому що машини не можуть передбачати майбутнє. Ані ми не можемо, ані машини.

Цікава футурологія

– Ви, здається, вмієте передбачати! Ви написали книгу 17 років тому – і багато з того, що в ній написано, вже є реальністю.

(Посміхається.) Якоюсь мірою – так. Але можна побачити тільки рамки цього майбутнього. Не можна передбачити, як конкретно зміниться життя окремої людини.

– Можливо. Як ви думаєте, що на нас чекає у найближчі 10 років?

По-перше, ми будемо жити краще, ніж будь-коли раніше…

– Оптимістично

По-друге, ми будемо жити трохи довше. І життя для більшості з нас стане веселішим. По-третє, ситуація для жінок покращиться в найближчі 10 років. Добре освічені жінки зможуть перейняти на себе багато чоловічих функції в політиці, економіці, бізнесі та інших соціальних аспектах.

– Але ж ми це вже зробили, хіба ні?

Ще не зовсім. Наприклад, в Швеції ще не було жінки прем’єр-міністра. І в Росії, і в Україні не було президента жінки. Так що попереду ще багато роботи. Якщо подивитися на великі компанії, більшість рад директорів складається із чоловіків. Вони приймають рішення. Але тепер це зміниться.

– Чому?

Тому що жінки зараз домінують в освіті. Близько 70% студентів в деяких країнах – жінки, вони серйозніше за чоловіків ставляться до навчання. І по-четверте, щодо майбутнього, ми будемо жити в містах, де домінують жінки.

Про людей в глобальній конкуренції

– У своїй книзі ви пишете, що замість національних держав у світі буде 600 міст. Яким повинно бути місто, щоби зберегти себе на карті нового світу?

Місто має бути досить великим, багатонаціональним, із населенням від 250-300 тис. мешканців і більше. У менших міст будуть проблеми: позначиться брак вишів, динаміки економічних процесів тощо.

– Ви казали про глобальну конкуренцію на ринку праці. Роботодавець може шукати підходящих співробітників по всьому світу. Як люди можуть відповісти на цей виклик?

На це питання є дві відповіді. Одна – це брутальна спеціалізація. Наприклад, спеціальне обладнання для стоматологів-шульг. Або щось на зразок того. Це необхідно, коли ринок стає великим. І друга альтернатива – знайти «локальні кишені». Сегменти ринку, які не стали глобальними. Наприклад, гамбургери. У Норвегії найуспішніші компанії виробляють локальні типи гамбургерів.

– А чим вони відрізняються від МакДональдса: риба замість м’яса?

І це також. Вони можуть бути за бажанням клієнта приготовані на грилі, вони жирніші, і у них є особливий присмак, який більше подобається норвежцям. І ці компанії дуже успішні, але локально. Вони не йдуть до Німеччини або Китаю, працюють тільки в Норвегії.

Мозок людини vs штучний інтелект

– Ви стверджували, що люди роблять організації унікальними. Чи це досі так? У світі штучного інтелекту, що розвивається, і у планах великих компаній – все роботизувати.

Спеціалізація змінюється. Зараз багато галузей використовують машини або машинні алгоритми, як їх називають. І фінанси, і сфера розваг, і багато інших. Але коли всі використовують одні і ті ж алгоритми, їх потрібно міняти. Інакше є ризик програти конкуренцію. Потрібно бути унікальним.

– Кілька програмістів зроблять унікальні алгоритми, а решту замінять роботи?

Я не думаю, що нам потрібно хвилюватися з приводу штучного інтелекту. Навпаки! Це допоможе нам робити ту роботу, яку дійсно потрібно робити. Візьмемо, наприклад, лікарів, які зараз є радше високооплачуваними секретарями. Вони мають заповнити стільки паперів, що часу на пацієнтів практично не залишається. Якщо штучний інтелект візьме на себе цю роботу, лікарі зможуть займатися медициною, а не писаниною.

– Кілька років тому Ви сказали, що мозок людини неповторний і жоден комп’ютер не зможе його перемогти. Це вже не так.

Це як подивитися. Ми просимо комп’ютери про прості речі: грати в шахи або водити машину. Але вирішити проблему конфлікту на Близькому Сході вже не так просто. Для цього не існує програми. Як помирити Палестину та Ізраїль? Це – складна проблема. Або як допомогти мусульманам стати щасливішими, щоб вони не врізалися в натовп людей в Нью-Йорку? Цього комп’ютери не можуть вирішити. Для таких проблем не існує програм. Нам, людям, ще є чим зайнятися.

Детальніше про захід