Космос для всіх: Дірк Веллінґер готує масове виробництво супутників

shutterstock
Для космічної галузі це означає революцію

Дірк Веллінґер поставив філіжанку з еспресо та вийшов з кав’ярні, що розташована на території Державного університету Денвера. Його пальто розстібнуте, хоча на вулиці холодно. Веллінґер вказує на інший бік дороги, на майже добудовану споруду коледжу «Аерокосмічних та технічних наук». Після завершення будівельних робіт, а це станеться влітку, компанія Веллінґера — York Space Systems – відкриє майстерню зі створення супутників (вагою 65 кг, вантажністю 85 кг). Цього ж року вони планують створити прототип першої платформи.

Платформа York

Що означає для галузі створення масового виробництва супутникових платформ? Революцію. На кшталт тієї, яка відбулася у легкій промисловості після винаходу ткацького верстата.

Сьогодні, якщо  потрібно відправити супутник на орбіту,  доводиться замовляти одноразову платформу, побудовану за конкретними параметрами.

York Space Systems створює універсальну платформу

Вона здатна переносити за вимогою клієнта будь-які датчики, передавачі, приймачі, камери

Це знижує витрати та прискорює розвиток і без того динамічної супутникової галузі, обсяг якої зріс зі $168 млрд у 2010 році до $208 млрд у 2015 році.

Супутник. Недорого

York Space Systems — не єдина компанія, яка подумала: «Хм… Універсальна система виводу супутників? Та це ж геніально!».

Наприклад, у Mitsubishi є платформа DS2000, яка до 2018 року виведе на орбіту 14 супутників. Має багатофункціональну платформу й Росія («Вікторія»), і Франція – Proteus, за допомогою якої було виведено 5 супутників.

Подібну технологію виводу супутників, за якою Веллінґер збирається створювати космічну платформу, вже використовує авіабудівельна компанія Lockheed Martin.

Вони створили 90 супутників. Також багато компаній пропонують масову продукцію супутників за помірними цінами. Наприклад, CubeSat, на фабриці якої можна придбати деталі комплектації для збирання супутників. Вага надмалих моделей не перевищує 1,3 кг.

wired.com

Але перевага York у ціні – його продукція буде дешевшою за аналоги, меншою за супутники Lockheed та більшою за моделі CubeSat. А це означає, що вона не претендуватиме на їхні орбіти, але вийде на масовий ринок.

«Світ завжди потребуватиме «феррарі», – говорить Веллінґер. – Але вам не потрібна така дорога машина, щоб їздити до крамниці по хліб».

Попит є

Ідея Веллінґера виявилася затребуваною ринком. Одна з його найбільших угод – постачання супутників для командування військ космічної та протиракетної оборони. Наприкінці цього року, під час проведення місії «Провісник», York відправить у космос свій базовий супутник, оснащений радаром та лазерним променем.

Також York нещодавно уклав угоду на $60 млн із компанією Vextor (створює платформу Galactic Sky для керування супутниками; ідея в тому, щоб створити подібний до AppStore чи Google Play сервіс для інженерів та розробників) про запуск шести супутникових місій до 2022 року. У цих компаній однакові погляди на освоєння ближнього космосу та на те, щоби відкрити невеликим компаніям доступ до орбіти.

Широко відкриті простори

На думку Веллінґера, Денвер – це місце, що придатне для створення супутників. Коли він говорить про це, студенти сходяться до кав’ярні, просуваючись повз тіні майбутнього офісу York. Під час своїх стажувань та виконання дизайнерських проектів вони працюватимуть у цій будівлі з інженерами компанії.

shutterstock

А сусідами York будуть лабораторії, де університет та штат Колорадо навчатимуть майбутніх технічних працівників, а також компанії, які працюють в галузі 3D-принтерів, комп’ютеризованих систем керування тощо.

Що ж, це непогана ставка. Аерокосмічна галузь Колорадо поступається лише Каліфорнії, де розташовані компанії United Launch Alliance – виводить космічні апарати на замовлення влади США, Lockheed Martin, виробник космічних апаратів Ball Aerospace, військово-промислова Northrop Grumman, аерокосмічна Boeing тощо.

За матеріалами wired.com

Поділитися: