Автор: Сергій Семенов
Славу можна розглядати лише як первісний внесок у бізнес. Далі він розвивається за загальними правилами. У одних голлівудських зірок виходить суміщати акторство із підприємницькою діяльністю, інші наймають управляючих менеджерів та іноді помиляються, а треті готові вкладати гроші в нерухомість та антикваріат.
«Пірати» довкола Джонні Деппа
Джонні Депп бідкається, що його обікрали, вже майже два роки. До 2016 його фінансами управляли компанія TMG в особі Роберта і Джоел Манделей. Два роки тому Депп заробив на зйомках в кіно $650 млн, але грошей не вистачило для оплати всіх рахунків і повернення банківського кредиту. У створенні цієї ситуації актор звинуватив TMG, відмовився від їхніх послуг і найняв нового бізнес-менеджера Еда Вайта. Депп висунув до TMG позов на $25 млн, на що колишні керівники відповіли зустрічним позовом і оприлюднили список витрат актора за час, поки він був їхнім клієнтом.
Так стало відомо, що Депп володіє замком у Франції та ланцюгом із чотирьох незаселених островів на Багамах. Щоби діставатися туди, актор купив 47-метрову яхту.
І не просто яхту, а сучасну репліку старовинного пароплава. Також актор купував будинки, пентхауси, маєтки (один із них – на знаменитому французькому курорті Сен-Тропе), картини Клімта, Модільяні, Баскія та антикваріат. Всього у Деппа в Лос-Анджелесі сорок сім складів, забитих дорогими покупками.
Ресторатори з Голлівуду
На відміну від Джонні Деппа, інші зірки Голлівуду вкладали свої гроші не тільки в нерухомість, антикваріат і предмети мистецтва, але й у реальний бізнес. Деякі спробували себе в ролі рестораторів.
Арнольд Шварценеггер, Сильвестр Сталлоне, Брюс Вілліс та Демі Мур заснували Planet Hollywood – мережу тематичних ресторанів.
До них відвідувачів заманювали можливістю споглядати культові предмети: гітару Джимі Хендрікса, мотоцикл Шварценеггера з фільму «Термінатор» або плаття Клаудії Шиффер. На піку розвитку мережа об’єднувала більше 80 закладів, розкиданих по всьому світу. Частина з них працювали по франшизі.
Однак актори не брали участі в бізнесі, а наймані менеджери не впоралися із конкуренцію, що стала більш жорстокою. Більше уваги приділялося інтер’єрові, але не меню і якості їжі.
Тому клієнти, відвідавши один раз ресторанів мережі з цікавості, вдруге до нього не поверталися. Борги росли і під тиском кредиторів керуюча компанія подала на банкрутство, акції викупили нові інвестори, а участь зірок Голлівуду в статутному капіталі стала номінальною.
Фокус Савви Лібкіна: як створювати чергу до ресторанів
Зате у Роберта Де Ніро, який вклав свої мільйони в мережу ресторанів Nobu, справи йдуть набагато краще, ніж у його колег. А все тому, що Nobu з самого початку чітко визначилися зі своєю нішею – дорога японська кухня, створена партнером Де Ніро японським шеф-поваром Нобу Мацухіса. Мацухіса додав до авторської японської кухні перуанські нотки (в молодості шеф був співвласником невеликого ресторану в столиці Перу Лімі), і тим самим створив її заново. Сьогодні Мацухіса вважається найзнаменитішим японським шеф-кухарем в світі, його бізнес-партнери по Nobu, крім Де Ніро – два професійних ресторатора, а мережа відома у всьому світі завдяки в першу чергу своїй кухні.
Вино і готелі від Копполи
Одного разу в гості до кінорежисера Френсіса Форда Копполи, який купив старовинний маєток в каліфорнійській виноробній долині Напа, зазирнув його сусід із пляшкою вина місцевого виробництва. Коппола, згадавши свої італійські корені, розчулився. Спочатку він робив домашнє вино, давлячи разом з домочадцями виноград у великих чанах. Бізнес почався тоді, коли Коппола запросив в партнери емігранта і винороба Андрія Челищєва. Потім до справи було залучено французького винороба Філіпа Баскола. В основу виробництва вин «від Копполи» лягли французькі технології, адаптовані до каліфорнійських умов.
А режисер займався розширенням посадочних площ для виноградників, для чого він прикуповував все нові землі, і розкручуванням продукції.
Наприклад, відкрив у своєму маєтку музей виноробства, де пляшки сусідять з його «Оскарами». (Долину Напа щорічно відвідують понад 5 млн «винотуристів»). Сьогодні виноробний бізнес Копполи розділений на два сегменти – преміальне вино за ціною від $100 за пляшку і звичайне – по $10-15.
Режисер також володіє міжнародною готельною мережею Coppola Resorts з готелів-бутиків, тобто невеликих готелів з естетським нахилом
Наприклад, в готелі мережі в містечку Бернальда на півдні Італії всього 9 номерів. Зате номер на двох коштує €720 за добу, причому мінімальний термін проживання – дві доби. Платять клієнти такі гроші не за ім’я Копполи, а за те, що готель розташовано у віллі 1892 року спорудження, інтер’єри в ній оформлено відомим французьким декоратором Жаком Гранжем, а до їхніх послуг не тільки місцева кухня, а й кулінарні класи.
Вам буде цікаво: Чудова вісімка: Квентін Тарантіно та його фільми
