І перші стануть останніми: чому Китай не відбувся як лідер

Shutterstock
Як китайська імперія втратила шанс на революційний ривок та програла європейській цивілізації

За останні роки з’явилося з десяток економічних бестселерів із промовистими назвами: «Чому нації занепадають: походження влади, багатства та бідності» Дарона Аджемоґлу та Джеймса Робінсона; «Цивілізація. Як Захід став успішним» Ніла Ферґюсона«Як багаті країни забагатіли… і чому бідні країни лишаються бідними» Еріка Райнерта; «Зброя, мікроби і харч: витоки нерівностей між народами» Джареда Даймонда; «Важіль багатства» Джоеля Мокіра та інші.

Автори намагаються зрозуміти: чому саме Європа задала основний вектор розвитку цивілізації за останні років триста? Передумови в неї були не найкращі навіть за античних часів. А після занепаду греко-римської цивілізації наприкінці V століття всі шанси стати цивілізаційним лідером були в кого завгодно, тільки не у варварів-європейців.

Великі сподівання

Кандидатом №1 на успіх був Китай. Саме там виникло безліч технічних досягнень, які вплинули на всю цивілізацію.

Наприклад, друкарський верстат виник у Китаї приблизно за тисячу років до європейського першодрукаря Йогана Ґутенберґа. Спочатку тексти вирізали на дошках повністю, а на початку ХІ століття вчений Пі-Шен створив розбірний шрифт.

Саме китайці вигадали паперові гроші, а чавун вміли плавити ще в далекому ІІІ столітті до нашої ери, тоді як у Європі перша доменна піч з’явилася 1709 року. А порох у Піднебесній використовували не тільки у феєрверках, але й у воєнній справі – у запальних ракетах та гарматах – мінімум на 300 років раніше за європейців.

Чому ж такий освічений та добре озброєний народ не розпочав експансію?

У тому і справа, що розпочав. 1420 року, за сімдесят із гаком років до відкриття Америки, флот династії Мін налічував 3800 суден, у тому числі 1350 бойових та 250 так званих скарбниць – це були справжні морські гіганти тих часів, які несли до дев’яти щогл.

Водотоннажність «скарбниць» сягала 1500 тонн. Флагман ескадри Васко да Ґама, яка дісталася до Індійського океану наприкінці того ж століття, мала водотоннажність 300 тонн. Величний адмірал Чжан Хе розповсюдив владу Китаю від Борнео та Малайзії до узбережжя Африки та мав усі шанси дійти до Європи.

Гармонія проти прогресу

Чому ж процес зупинився?

Причини були радше політичні та світоглядні. 1424 року імператор Ченцзу, покровитель флотоводця Чжан Хе, помер. Нова еліта оголосила флот марною витратою коштів. 1436 року з’явився указ, який забороняв будівництво океанських суден. Будь-кого, хто спорудив корабель із двома щоглами, засуджували до смерті.

 

Насамкінець, Китай XV століття не відчував конкурентного тиску: переживши й гунів, і монголів, він перетворився на сильну імперію, яка не мала зовнішніх конкурентів. У клаптевій Європі ситуація була геть іншою. Тамтешні королі невпинно воювали один з одним та з мусульманами, що насідали з півдня.

До речі, саме мусульманський Арабський халіфат був кандидатом №2 на лідерство. Але про це наступного разу.

Про те, як у Китаї будують імперію електронної комерції, яка перевершує таких гігантів як eBay, читайте у матеріалі «Мудрість давніх».

Поділитися: