Hrabli Battle: відомі стартапери розповідають про свої факапи

313
flickr.com
Як Браун не погодився з Джобсом і сильно пошкодував, а Тонкопій найняв людей в нові філії, але так і не відкрив їх

Побудувати успішний бізнес і жодного разу не нафакапити – практично неможливо. І це нормально. Адже помилки – той цінний ресурс, який удосконалює будь-яку справу. Вони вчать значно ефективніше, ніж успіх, і мотивують працювати ще краще. У цьому впевнені стартапери Влад Тисленко, Олександр Сазонов, Давид Браун і Данило Тонкопій. Вони виступили на івенті Hrabli Battle в інноваційному парку UNIT.City. Розповіли про головні невдачі в своєму бізнесі та чого вони їх навчили. K.Fund Media записав найцікавіше.

Влад Тисленко, CEO & Co-founder Concepter

Ми перші в Україні, хто зібрав на Kickstarter понад $100 тис. Це був успіх, про нас писали глобальні медіа. Одного разу ми всі зібралися в коворкінгу, і я кажу команді: «У нас крутий продукт, тепер наша мета – потрапити до Apple Store, адже це майбутнє».

Минув певний час, ми все більше розповідали про себе, познайомилися з першими дистриб’юторами… і нам дали контакт Apple.

Влад Тисленко
Влад Тисленко. flickr.com

Ми їм написали та отримали відповідь, що вони готові зробити замовлення не тільки в онлайн, але ще і в оффлайн. Це було неймовірно, адже Apple Store – мекка будь-якого споживчого продукту.

Ми повинні були відправити 5 тис. спалахів для смартфонів, але у нас не було такої кількості. Ми тільки зібрали гроші на Kickstarter, собівартість продукту першої партії – $12. Тобто, нам потрібно ще тисяч 60 вкласти, щоб виконати замовлення. Грошей у нас не було, але це ж Apple – ми почали терміново їх шукати.

Почали писати іншим дистриб'юторам, мовляв, дивіться, наш товар розбирають, як гарячі пиріжки, навіть Apple замовлення зробили

Нам дають гроші наперед, ми виготовляємо партію, відправляємо в Apple і вже радіємо: «Тааак, ми зробили це!». Проходить буквально один день, і ми отримуємо від них лист в стилі «хлопці, ми передумали і не будемо ставити ваш товар на полиці». А партія вже десь летить, ми витратили купу грошей, дистриб’ютор в шоці, що ключовий контракт зірвався. Це було дуже боляче. Але ми зрозуміли: поки не побачив грошей на рахунку – не вважаєш контракт закритим.

Олександр Сазонов, COO Competera Pricing Platform

Коли я тільки починав працювати в Competera, ми набирали співробітників в команду практично за одним принципом: якщо є свій комп’ютер – прийнятий на роботу. Ми не ідентифікували наші культурні цінності, не думали про hard і soft skills. Якщо людина була привітною та вміла спілкуватися – вже добре.

Ми не могли розширювати колектив, тому що у нас не було багато грошей. Так ми почали робити «співробітників-восьминогів» – таких, що відповідають за багато різних напрямків. Відповідно, вони не встигали по жодному. Ба більше, люди просто згорали.

Олександр Сазонов. flickr.com

І ще один фейл при підборі персоналу. Років зо три тому ми вирішили знайти в команду продуктового менеджера – людину з серйозним послужним списком і глибокою технічною експертизою.

Ми найняли для цих цілей рекрутингове агентство. Півроку пошуків – і ми нарешті знайшли. Новий співробітник обійшовся нам в $10 тис. за пошук і трохи більше ніж половину цієї суми ми платили йому зарплату. Приступаємо до роботи, говоримо йому, що йому потрібно бути scrum-майстром. Він в шоці – ми теж. За півроку все взагалі перестало працювати. Нам довелося попрощатися.

Виявилося, ми дуже розмито пояснили свої очікування

Наш висновок такий: для того, щоб відкривати нову вакансію, потрібно чітко розуміти, навіщо ця людина взагалі потрібна. Людей потрібно брати під певну роль, хіпстерські речі як у Google або Zappos (наприклад, знайди собі задачу сам) можливо і працюють у них, але не у нас.

Давид Браун, CEO TemplateMonster

2010 рік, ми на самому пікові, заробляємо багато грошей, всі продукти зросли на 120-130% у рік. Сиджу я такий в окремому великому кабінеті, заходить до мене хлопець, який займається аналітикою і каже: «Слухай, Стів Джобс написав листа і сказав, що Adobe Flash – це застаріла технологія, і помре вона скоро». А я йому відповідаю: «Пішов нафіг твій Стів Джобс!». Ми 70% шаблонів продавали на флеші, тоді це була домінантна технологія.

Давид Браун
Давид Браун. flickr.com

Флешери – найбільш затребувані люди, кожен – на вагу золота, ми їх вирощуємо, вчимо… А тут якийсь Стів Джобс написав листа.

Буквально за рік – вполовину, а ще за рік все впало в нуль. Ми зовсім не підготувалися до цього. А потім я вирішив, що оскільки ми так довго ловили і вирощували флешерів, то не можна їх просто взяти і скоротити – будемо переучувати на кодерів.

Це була погана ідея, половина з них все одно пішли

Ми ледь-ледь встали з колін, переорієнтувалися на e-commerce продукти, але втратили багато ринкових позицій. Це мої перші серйозні «граблі» в бізнесі, і базуються вони виключно на власній самовпевненості та нездатності подивитися на ситуацію під іншим кутом.

Данило Тонкопій, Founder & CEO DelFast

Рік тому мені подзвонив один великий банкір, який запускав новий банк, і запропонував доставляти клієнтам картки в різних містах України. На той момент ми працювали тільки в Києві та збиралися запускатися в Одесі. Я їм запропонував купити у нас франшизу і навчитися самим доставляти картки. Вони відмовилися, кажуть, кожен має займатися своєю справою.

Данило Тонкопий
Данило Тонкопий. flickr.com

Я пояснив, що для нас це занадто багато грошей – для запуску потрібно $40-50 тис. на кожне місто, тобто, відкритися в шести містах – це мінімум $300 тис. На що вони відповіли: не проблема – ми дамо.

Я порадився зі своїм напарником, і ми вирішили прийняти ці умови. Одразу оголосили про наймання персоналу, тому що терміни були стислі, а знайти грамотних директорів філій за тиждень – завдання не з легких. Людей ми знайшли, вони вже почали шукати приміщення в кожному місті, опрацьовувати логістику, приїхали всі до Києва на навчання… Але за тиждень ці банкіри повідомили нам, що не зможуть так співпрацювати – НБУ заборонив працювати на аутсорсі, у них повинні бути тільки власні кур’єри. А ми ж уже всім клієнтам оголосили про запуск! Так і не відкрилися – облажалися.

 

Читайте також: Троє відомих рестораторів розповідають про свої провали

Поділитися: