Геть традиції: 4 книги про незвичайні системи менеджменту

42
Shutterstock
Перевірені практикою нестандартні підходи до управління бізнесом. І найкращим кораблем ВМФ США

Менеджмент давно забракував принцип «я начальник – ти дурень». Словосполучення «людський капітал», «потенціал співробітників» і «м’які методи управління» не сходять зі сторінок ділової преси. Але після прочитання книг, які підібрав К.Fund Media, все-таки хочеться вигукнути: «Це вже занадто». Надто багато волі у підлеглих, надто мало контролю і взагалі «так не буває». Проте описані системи – а їх створювали і власники бізнесу, і наймані менеджери – випробувані на практиці, а самі книги стали бестселерами.

«Выходные всю неделю. Бросая вызов традиционному менеджменту», Рікардо Семлер

The Seven-Day Weekend

«Выходные..» – продовження книги «Маверик». Рікардо Семлер – головний співвласник бразильської фірми Semko, яка починалася як маленьке сімейне підприємство, а потім стала великим машинобудівним концерном. А ще він автор дуже дивної моделі управління: працівники встановлюють собі зарплату, перевірок на фірмі майже немає (і це ризик, але на нього йдуть), планування всього на півроку (а п’ятирічний план – «чисте безглуздя»). Неабияка частина управлінських рішень (в тому числі – про графік роботи) передана «вниз», на рівень невеликих проектних команд. Та й сама фірма є «коаліцією підприємств», а не монолітом.

При цьому ніякого комунізму: «люди хочуть працювати, але тільки якщо робота не є ворогом особистої свободи і цілком законного егоїзму».

А «Выходные…» в назві – це не про байдикування, це про правильний розподіл часу і про боротьбу з нудьгою і втомою, які нищать продуктивність праці.


«Письма о главном: Ваши клиенты. Ваши сотрудники. Ваша карьера»,  Джон Тімпсон

Dear James: Secrets of Success from a Management Maverick

Книга – листи власника однієї з найбільших британських приватних компаній Джона Тімпсона синові Джеймсу.

При Джоні фірма Timpson (а їй було без малого півтори сотні років) пережила кілька реформ. Починалася вона як підприємство з виробництва взуття, потім перетворилася в мережу взуттєвих магазинів, а згодом переключилася на сферу послуг. Співробітники займалися ремонтом усе того ж взуття, а пізніше з подачі Джона Тімпсона зайнялися виготовленням ключів, гравіюванням і навіть ремонтом годинників «заодно». Перевчити чоботарів на годинникарів – такий управлінський досвід справді вартий поваги.

Сама ж книга – набір найрізноманітніших практик управління, навчання персоналу (наприклад, за допомогою коміксів, і вони в книзі є), мотивації, внутрішнього і зовнішнього PR.

А говорячи про прийняття рішень як основної роботи менеджера, автор, зокрема, стверджує: «Більшість питань зовсім не потребують вирішення, деякі вирішуються самі собою, а якісь слід доручити іншим». І взагалі, коли підлеглі чекають відповіді «так» або «ні», бос цілком має право сказати «життя покаже».


«Клиенты на всю жизнь», Карл Сьюелл, Пол Браун

Customers for Life

Карл Сьюелл – торговець дорогими автомобілями у США (в тому числі – вживаними). І читач, знайомий лише з українським сервісом, ризикує захлинутися слиною, читаючи, як ганяються за клієнтами в далеких Штатах, що їм пропонують, що обіцяють і як заманюють (підмінний автомобіль безкоштовно, поки вашу машину будуть лагодити або обслуговувати; водій, готовий перегнати ваше авто зі штату в штат у зручний для вас час тощо). Але, судячи з усього, навіть для тамтешніх місць описана практика не є звичайною. Гаслом «клієнт завжди правий» нікого не здивуєш. Сьюелл стверджує, що клієнт правий «тільки до певної межі», розповідає, як цю межу намацати, і радить, що робити, якщо клієнт неправий: скандалить на рівному місці, вимагає відшкодувати збиток, якого не було. У книзі – маса цікавих історій про примхливих клієнтів і безліч порад на найрізноманітніші теми, аж до того, який шрифт використовувати на написах і покажчиках в майстернях. А ще – як платити співробітникам, щоб вони погоджувалися «облизувати» клієнтів. Проста відповідь – «платить як партнерам» (частку від прибутку, наприклад). Такими деталями – а також надзвичайно світлим, оптимістичним духом – книга й цінна.

Ось, наприклад, характерна цитата: «Клієнти хороші. Якщо клієнт каже, що в нього є проблема, 99 відсотків зі 100, що це справді так. Не дозволяйте тому 1% змінити ваше ставлення до 99%».


«Это ваш корабль. Техники менеджмента от лучшего корабля ВМС США», Майкл Абрашофф

It’s Your Ship: Management Techniques from the Best Damn Ship in the Navy

Здавалося б, який особливий менеджмент може бути на кораблі військово-морських сил США? Це ж флот: команди, накази, статути… Командир ракетного міноносця Benfold Майкл Абрашофф, прийнявши командування, побачив «охоплений зневірою екіпаж, що незадоволений своїм становищем і з нетерпінням чекає моменту, коли можна буде втекти з ВМФ». Побачив – і зумів перетворити есмінець на найкращий корабель флоту. А вже там вміють вимірювати «кращість»: підсумки навчань, результати стрільб, час прибуття в задану точку, плинність кадрів і навіть бюджет судна.

Як це вдалося? Дивно, але за допомогою… демократії. Ні, обирати капітана екіпаж не міг. Але Абрашофф переконав команду, що правила можна ставити під сумнів і оскаржувати, і взагалі «це ваш корабель, ви за нього відповідаєте». Люди стали виявляти ініціативу. Наприклад, за пропозицією одного з матросів сталеві болти й гайки замінили на дорожчі нержавіючі – і екіпаж позбувся необхідності постійно відшкрябувати або зафарбовувати іржаві патьоки. Причому на складі флоту потрібного кріплення на не було – його просто купили в магазині, використовуючи кредитну карту корабля.

Дрібниці? Але той самий підхід капітан застосував і для бойових завдань: «Ми витратили кілька місяців, аналізуючи кожну процедуру на кораблі. Я кожному ставив запитання: «Чи існує спосіб зробити те, що ви робите, ще кращим?» І щоразу відповідь була позитивною, причому багато з цих відповідей стали для мене одкровенням».

Зрештою чимало практик з Benfold’а поширилися на весь американський флот.


Вам буде цікавоПоради з книги «Сам собі МВА» Джека Велча та Сьюзі Велч

Поділитися: