Гендерна рівність в Україні під впливом міжнародних тенденцій стає все актуальнішою. Однакові зарплати, права і можливості ― це прагнення багатьох сучасних жінок.
27 березня в Бізнес-школі МІМ відбулася дискусія про ситуацію з гендерною рівністю на керівних посадах в Україні, і як це позначається на якості менеджменту. Дискусія проходила в форматі менеджмент-кафе. А модерували її віце-президент МІМ В’ячеслав Покотило, директор програми PMD «Менеджмент і лідерство» Олександр Сударкін і віце-президент «ІТ-Інтегратор» Надія Омельченко.
K.Fund Media зібрав найяскравіші тези, що піднімалися в процесі дискусії.
1
Які управлінські методи вважаються чоловічими і чи можна ці методи вважати ефективними
Чоловікам і жінкам в ролі керівників приписується безліч різних стереотипів. Під час дискусії думки розділилися: одні приписували чоловікам такі якості як жорсткість, чіткість в установці завдань і вміння делегувати, а інші, навпаки, ― називали ці три якості суто жіночими.
На думку Надії Омельченко, поведінка чоловіків і жінок в роботі практично не відрізняється. Жінки так само, як і чоловіки, спілкуються приблизно з такою ж кількістю співробітників, витрачають однакову кількість часу на роботу і не менш ефективні на всіх рівнях ієрархії. При цьому і стиль управління у більшості жінок і чоловіків однаковий і залежить не від статі, а від характеру.
2
Як призначення жінок на вищі управлінські позиції впливає на результати бізнесу
Відповідно до думки, до якої після гарячої дискусії прийшли практично всі учасники менеджмент-кафе, призначення жінок на керівні посади впливає на результати бізнесу рівно настільки, наскільки партнери і співробітники компанії схильні до стереотипів. Адже існують чоловіки, які не готові працювати під керівництвом жінки.
Також учасники обговорення зазначили, що жінка, яка досягла призначення на високу посаду в умовах жорсткої конкуренції, напевно буде навіть ефективнішим управлінцем, ніж чоловік.
3
Що впливає на порушення гендерної рівності в бізнесі
В першу чергу порушення гендерної рівності в бізнесі відбувається через особливості культури, певних традицій, часто пов’язані, наприклад, з національністю співробітників компанії.
Часто причиною упередженого ставлення до жінок-співробітниць стає перспектива, що вони підуть у декрет
(Та ще й жінці при цьому не обов’язково навіть хотіти мати дітей). А від чоловіка, на думку багатьох роботодавців, таких несподіванок чекати не доведеться. У деяких компаніях співробітниць навіть змушують підписувати контракт, згідно з яким вони не можуть впродовж певної кількості років завести дітей і піти в декрет.
Через складнощі в балансі роботи і життя деякі жінки спочатку не прагнуть вибудовувати кар’єру.
«Це не вибір ― бути в кар’єрі або бути в сім’ї. Можна все чудово збалансувати», ― не погоджується з такою позицією Надія Омельченко.
