Гаряченького захотів: як Кирило Пузенко прищеплює культуру супу

K.Fund Media
Супи в хлібному стакані підкорили Польщу, Словаччину та їдуть до Білорусі

Половина столичних точок «Супкультури» закрилися. Супи в хлібних стаканчиках вже не продають на Поштовій Площі та на метро Льва Толстого. Залишилося ще дві точки в Києві та по одній у Дніпрі та Львові.

Що сталося із багатообіцяючим стартапом?

Як все починалося

Три роки тому психолог Кирило Пузенко приїхав з Маріуполя до столиці в пошуках роботи. Поки ходив по співбесідах, сильно зголоднів і став придивлятися, що можна з’їсти на ходу. Траплялися тільки випічка та кава-напої. Хотілося супу.

«Я подумав, що не тільки мені хочеться з’їсти першу страву на вулиці. Так і народилася ідея супу в стакані», – згадує Пузенко.

dp.vgorode.ua

Ця думка так засіла в голові Пузенко, що про неї він навіть розповів на співбесіді — молодий чоловік влаштовувався працювати офіціантом в одне зі столичних кафе.

Власник закладу — його прізвище Пузенко називати відмовляється — юнацький запал оцінив і погодився вкласти в проект «суп на вулиці» $ 2 тис. І навіть без відсотків і термінів. Він же дозволив скористатися професійним кухонним начинням.

Зі стаканом – смачніше!

Перші інвестиції молодий підприємець вирішив пустити на виготовлення спеціального устаткування і орендував місце на фестивалі «Вулична їжа».

Фішка продукту компанії — в їстівному стаканчику, до якого абсолютно не потрібна ложка

Спочатку склянки випікали за рецептом технолога — вони були геть невдалі. Тоді Пузенко сам став працювати над тим, щоб хлібна тара не розмокала, навіть якщо стакан із супом забудуть на ніч в машині. Технологію приготування тримають у секреті, а інгредієнти найпростіші — вода, борошно, масло і куркума, без яєць і без дріжджів.

K.Fund Media

Спочатку Пузенко їздив на Фестивалі один. Було складно: потік людей великий, стаканчики заздалегідь не печуть — бо зачерствіють, а чекати їх випікання в черзі — мало хто хоче.

«До «Супкультури» я дещо іншим займався, — ділиться Пузенко. – Я педагог, психолог, в інтернат мене прислали на практику, пропрацював там два роки. До того працював на одному з міських порталів і навіть був інспектором бюро в порту в Маріуполя. У «Супкультурі» у мене було два помічники. Трохи пізніше наші шляхи розійшлися».

Вам буде цікаво прочитати, як Андрій Онушко працевлаштував домогосподарок

Перші кроки

Першу стаціонарну точку «Супкультури» на Хрещатику Пузенко відкривав разом з Олегом Герасимовим, який став фінансовим директором.

«Це був звичайний МАФ під морозиво, там ми взимку і тестувалися, — згадує засновник компанії. – Народ дуже різний приходив: туристи, студенти, золота молодь. Супи розкуповували».

avk.org.ua

За півроку договір оренди закінчився і продовжити його не вдалося. Хлопці відкрили точку на Контрактовій площі, але її знесли під час повальної зачистки площі.

Тоді підприємці сконцентрувалися на розвитку франчайзингової мережі. За неї в компанії відповідає Дарина Гапонова.

«Франшиза в Україні окуповується близько року. Найдорожче обходилася оренда приміщень на Поштовій площі і метро Льва Толстого. Франчайзі їх закрив. Думаю, тепер він впритул займеться тими, що залишилися: на Федорова і найпопулярнішою — продається від 70 склянок на день — яка знаходиться біля метро «Золоті Ворота», — каже Пузенко.

Сьогодні бізнесмени орієнтуються на студентів, матерів із дітьми, людей, які стежать за своїм раціоном

«Супкультура» розробила технологічні карти для 20 видів супів, від бурякового до огіркового. Запускають їх в залежності від сезону. Зараз найпопулярніший суп — з сочевиці, незабаром його місце займе гарбузовий.

Курс на Євросоюз

Згодом Пузенко сподівається повернутися до розвитку мережі власними силами. А поки разом в франчайзі готує відкрити по одній точці в Харкові та Одесі.

Продається суп в стаканчику з тіста і за кордоном. Перша франшиза з’явилася в Польщі в кінці жовтня 2016 року: «Супкультура» дісталася Варшави, а на черзі Краків і Вроцлав. У Словаччині хлопці відкрилися на початку червня.

K.Fund Media

«Восени їдемо відкривати точки в Мінську, потім в Празі, — ділиться планами Пузенко. – Там уже є два франчайзі, які підписали договір. Про вартість франшизи: порівняйте самі. Відкриття однієї точки в Україні обходиться від $15 тис., а в Європі — від $ 20 тис. В ЄС період окупності франщізи вище, залежить від конкретного місця, і займає рік-два».

Всього до кінця року Пузенко хоче відкрити за кордоном 18 торгових точок.

Поділитися: