Дуже ймовірно: роздуми про майбутнє в книзі «Що далі?»

7798
Shutterstock
Глобальна зміна клімату, «резервний файл цивілізації» на випадок апокаліпсису та нові неймовірні технології – прогнози вчених у збірці есеїв за редакцією Джима Аль-Халілі
Що далі? Все, що наука знає про наше майбутнє

«Що далі? Все, що наука знає про наше майбутнє» – це дійсно спроба зазирнути вперед. Причому зазирнути максимально чесно, відкидаючи аргументи на кшталт «це занадто сміливе припущення», «такого не може бути» або «та коли ще таке з’явиться?». Цим книга (її український переклад 2018 року випустило видавництво «Кі Фанд Медіа») нагадує бестселери Юваля Ноя Харарі «Homo Deus» і «21 урок для 21-го століття». Різниця в тому, що «Що далі?» писав цілий колектив: фізики та айтішники, біологи та генетики, кліматологи та інженери.

Вийшов збірник есеїв. Тексти дуже різні – короткі й довгі, оптимістичні й не дуже. Один майже цілком є репортажем із пляжу, де відкладають яйця морські черепахи, інший – описує принцип дії квантового комп’ютера.


Є глави, в яких для освіченої людини немає нічого нового, а є буквально нашпиговані незвичайними ідеями. Примітно, що майже в кожному є спроба описати паростки майбутнього, що існують просто зараз. І ще: есеїсти дуже старалися пояснити невтаємниченим складні матерії буквально на пальцях. Наприклад, редагування ДНК один з авторів описує, згадуючи історію «Бітлз» – як ті різали, а потім склеювали шматочки магнітної стрічки.

Кліматичні зміни

У змінах клімату більшість авторів книги вбачають головну загрозу людству. Тому жирними мазками малюють похмурі картини майбутнього: більше штормів і затоплених берегів, розталі полярні шапки; натовпи мігрантів; деградація сільськогосподарських земель; війни за чисту воду; епідемії. Утім, можливі й плюси: схаменувшись, людство менше забруднюватиме викидами атмосферу, тому буде менше респіраторних захворювань; Арктика стане судноплавною круглий рік, що позитивно вплине на міжнародну торгівлю і освоєння тамтешніх природних ресурсів… Можливо навіть, що людство займеться геоінженерією, тобто свідомо впливатиме на клімат.

Глобальна зміна клімату – головна загроза людству
Глобальна зміна клімату – головна загроза людству. Shutterstock

Наприклад, закидатиме в атмосферу спеціальні мікрочастинки, що сприяють формуванню хмар і відбивають сонячну радіацію назад у космос.

Як мудро зауважила автор есею про морських черепах Гея Вінс, підхід до охорони природи «або потреби людини, або захист природи» застарів. Новий погляд: «Щоб уберегти дику природу, слід берегти й життя людей».

Нові матеріали

Фірма «Болт Трідз» уже виготовила краватки із синтетичної павутини. Вийшло дорого – по $314 за штуку, натомість дуже міцно (павутина міцніша за сталь). Але це тільки початок. У компанії впевнені: людство досі отримувало традиційні текстильні матеріали (вовна, бавовна, шовк) за рахунок життєдіяльності «неефективних організмів». А тепер, завдяки досягненням генетики та інженерії, можна створити ефективні.

Згідно із прогнозами, на нас чекають фарби, які вміють замазувати подряпини, і одяг, здатний сам себе штопати

Утім, є і сміливіші плани – масове впровадження «розумних» матеріалів, здатних змінювати колір, форму, магнітні властивості залежно від зовнішніх обставин. У природі такого повно, наприклад, соснові шишки закриваються перед дощем, а поріз на шкірі затягується.

Згідно із прогнозами, на нас чекають фарби, які вміють замазувати подряпини, і одяг, здатний сам себе штопати. Бетон, який заповнює тріщини, і скельця окулярів, що темніють на яскравому світлі, у нас уже є. Питання в тому, наскільки економічно виправданими виявляться ці ідеї. І в тому, куди подіти армії ремонтників, якщо автомобілі навчаться самі себе лагодити, тобто регенерувати.

Генетика та інженерія

Ще одне широке поле для фантазій. Причому йдеться не лише про ГМО (цим уже нікого не здивуєш). Біологи давно здружилися з айтішниками і мають намір записувати інформацію не на чіпи й диски, а в спеціальні ділянки ДНК.

Генетична інформація може стати зброєю
Генетична інформація може стати зброєю. Shutterstock

І не лише записувати: «уже існують молекулярні схеми на основі ДНК, які вміють грати в хрестики-нулики й обчислювати квадратний корінь». Тобто йдеться про створення біокомп’ютерів.

Звісно, і тут повно ризиків. Наприклад, інформація про ДНК конкретної людини може бути використана проти неї – аж до створення персоналізованої біологічної зброї, «яка зробить своє і не залишить слідів».

Апокаліпсис завтра

Який же узагальнений прогноз без похмурих сценаріїв? Астробіолог Льюїс Дартнел з Вестмінстерського університету, Великобританія, нарахував кілька неймовірних сценаріїв загибелі цивілізації (на кшталт атаки зомбі) і п’ять цілком реальних: зміна клімату; зіткнення з астероїдом або кометою; виверження супервулкану; корональний викид маси (спрощено кажучи, потужний вибух на Сонці) і пандемія.

Природно, «ліків» від них немає, зате можна створити «резервний файл цивілізації» – сховище даних, користуючись яким, нащадки, що вижили, зможуть досить швидко відродити людство. Роботи над створенням такої супербібліотеки вже ведуть.

Перший лімітований наклад книжки “Що далі” буде представлено на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) 18-19 жовтня. Книжку можна буде придбати в лаунж-зоні форуму.

Поділитися: