Друге дихання: три японські спадкоємиці, які змінили сімейні бізнеси

30
Кайо Йошида. asia.nikkei.com
Виробництво лаку для нігтів замість фарб, газована вода з фруктовим смаком на основі саке і домашній декор

В Японії чим більшу історію має сімейний бізнес, тим сильніше він прив’язаний до багатовікових традицій і більше опирається змінам. У цьому на власному досвіді переконалися три японські підприємниці, які очолили сімейний бізнес і зіткнулися з перешкодами при зміні бізнес-моделі.

Від саке до газованки з фруктовим смаком

Кайо Йошида стала першою жінкою, яка обійняла посаду президента в сімейній компанії з виробництва саке Umenoyado Brewery за 125-річну історію існування.

Щоб підняти продажі, вона запропонувала виробляти саке для підлітків, які в сучасній Японії не виявляють інтересу до національного напою.

До 30 років: три історії успіху молодих підприємців

До 120-річчя виробництва компанія випустила серію саке під назвою Sanpuca з новими свіжими ароматизаторами. Йошида також запустила виробництво газованих напоїв на основі саке з фруктовими смаками – наприклад, з яблуком і чорницею.

Ініціатива увінчалася успіхом: кілька французьких та італійських ресторанів зробили замовлення на поставки напоїв, зацікавившись вишуканою упаковкою напою – пляшками з довгим горлечком.

Зі зростанням популярності сливового вина umeshu на основі саке Йошида також запустила виробництво нового напою під назвою Aragoshi Umeshu на основі сливової маси.

Йошида на власному досвіді зрозуміла, що займаючись виробництвом саке в Японії, треба мати сміливість піти на кардинальні зміни.


Від фарби до лаків

Протягом 260 років японська компанія Ueba Esou, чия штаб-квартира розташована в місті Кіото, займається виробництвом фарб для живопису.

Юми Ишида

Однак коли президент компанії тяжко захворів, його дочка Юмі Ішида взяла правління в свої руки.

Компанія Ueba Esou зіткнулася з конкуренцією на японському ринку: як мінімум 20 компаній працювали в цьому секторі. Щоб вирватися вперед, Ішида вирішила змінити бізнес-модель – переорієнтувати виробництво з фарб для живопису на лаки для нігтів.

Лаки почали виробляти за тією самою технологією, що й фарби. До складу пігментів входять подрібнені раковини морських молюсків, що пом’якшують різкий запах фарби.

При цьому лаки для нігтів виявилися більш безпечними для шкіри і нігтів: лінійку лаків навіть запропонували пацієнтам, хворим на рак, у 50 лікарнях по всій Японії.


Від карнизів для меблів до функціонального декору інтер’єру

У 2012 році Кайоко Такеучі залишила роботу репортером, щоб очолити сімейну компанію Heian Shindo Kogyo з виробництва стяжок і карнизів для кріплення меблів до стін. Підприємство посідало провідну позицію на національному ринку, але Такеучі розуміла: більшого прибутку їм вже не отримати.

Щоб виправити ситуацію, Такеучі придумала лінійку натяжних карнизів Labrico. Ці кріплення дають змогу вішати полки і ставити перегородки, не пошкоджуючи стіни або стелі.

Кайоко Такеучі
asia.nikkei.com

Ініціатива отримала негативний відгук у багатьох інвесторів, які боялися зазнати збитків. Дві третини співробітників вирішили звільнитися, тому Такеучі довелося наймати новий персонал.

Такеучі вирішила запросити більше фахівців жіночої статі і запросила дизайнерів, щоб розвіяти сумніви інженерів. І виявилася права: сьогодні Labrico дуже популярні серед японських покупців. Виробничі потужності компанії зросли, 40% персоналу – жінки.

Молоді підприємниці, які досягли успіху до 30 років, за версією Forbes.

Беріть приклад: кейси успішних бізнес-моделей від Девіда Тиса.

 

Джерело: Nikkei

Поділитися: