Друга натура: «Сила звички» Чарлза Дахіґґа

furmanfoto.com
Як перетворити згубні звички на корисні та змінити своє життя

Куріння та безпека на виробництві, обслуговування відвідувачів та big data, залежність від азартних ігор та стандарти роботи лікарень – все це та багато іншого, на думку Чарлза Дахіґґа, прямо пов’язане зі звичками. Втім, така прив’язка в його бестселері «Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі» місцями видається нарочитою. Можливо, справа в семантиці: в англійській слово habit означає не тільки «звичка», але й «звичай» та «характерна риса», і навіть «спосіб життя».

Можливо, через те, що Дахіґґ – журналіст The New York Times, для нього форма не менш важлива за зміст. Хоча і з формою все гаразд: у книзі є дані досліджень, опис екпериментів на мавпах, схеми, чималий список джерел інформації. Вийшло цікаво.

Основна думка проста: змінивши «наріжну звичку», можна змінити життя людини та навіть усієї корпорації

Для затравки Дахіґґ розповідає про Лайзу Еллен, яка більшу частину життя пиячила, курила та боролася з ожирінням, а потім змогла себе перебороти, пробігла марафон, купила будинок та загалом все в неї відтепер добре. Настільки добре, що нею зацікавилися вчені та з’ясували: в її мозку над набором неврологічних моделей – її старих звичок – домінували нові звички.

Або інший приклад. В розкручування пісні «Hey Ya!» гурту OutKast компанія Arista Records 2004 року вклала купу грошей – а та ніяк не хотіла ставати хітом. Комп’ютерна програма-аналізатор Hit Song Science передбачила, що публіка мала б бути у захваті від «Hey Ya!», а слухачі трек зненавиділи. Arista Records не здалася та все ж таки витягла пісню до хітів. Як? «Одягнула нове у стару одежину та змусила незнайоме здаватися знайомим». Зокрема, на радіо «Hey Ya!» ставили між двома безумовно популярними хітами, причому особливо «липучими».

Arista Records витягла пісню до хітів – на радіо «Hey Ya!» ставили між двома особливо «липучими» хітами

Врешті пісня отримала престижну премію «Ґреммі», було продано понад 5,5 млн її копій. Hit Song Science не помилилася – просто її алгоритми час від часу знаходили звички, які ще не народилися.

Аналогічне завдання Штати вирішували за півстоліття до того – тільки у сфері не музичній, а харчовій. Під час Другої світової війни  м’яса в країні не вистачало. Населення привчали їсти субпродукти – печінку, нирки, серце. Домогосподарки із середнього класу сприймали їх на своєму столі як образу. До роботи долучили найвідоміших антропологів Курта Левіна та Маргарет Мід, створили Комітет із харчових звичок.

Той розсилав домогосподаркам урядові листи, де стверджувалося: «Кожен чоловік зі схваленням зустріне на столі стейк та пиріг з нирок». М’ясники роздавали рецепти рулету з тельбухами. Потім війна скінчилася, а лівер залишився в американській кухні та навіть став символом комфорту.

Власне, про впровадження нових поведінкових патернів і йдеться в книзі

Перша її частина має назву «Індивідуальні звички», друга – «Звички успішних корпорацій», третя – «Звички суспільства». В кожній приклади підібрані зі смаком. Успішні корпорації – кав’ярні  Starbucks, третій у світі виробник алюмінію – Аlcoa, мережа супермаркетів Target. Остання прославилася тим, що змогла визначити вагітність юної клієнтки за її покупками, що призвело сімейного скандалу.

Коли мова заходить про «звички суспільства», Дахіґґ говорить про боротьбу за права чорношкірих у США в 1950-х. Така структура книги – чистий маркетинг: вона стає корисною і простим громадянам, які хочуть щось змінити, і менеджерам компаній, і навіть політикам. Щоправда, наприкінці автор зізнається, що універсального рецепта для швидкої зміни звичок у нього немає. Мовляв, загальної формули не має – їх тисячі. Але деякі поради він все ж наводить.

Книжка надана інтернет-магазином Yakaboo.
Поділитися: