Драйв-бізнес: як сім’я Фурсових створила компанію міжнародного рівня

K.Fund Media
Скретч-карти 1DEA.me продаються не лише в Європі, а й у США, Бразилії, Ізраїлі

Компанія 1DEA.me почалася з того, що один (точніше, одна) з її майбутніх топ-менеджерів, Ксенія Фурсова, була незадоволена тим, що міг їй запропонувати український ринок. А шукала вона подарунок для свого чоловіка Микити, і в підсумку зупинилася на скретч-мапі світу. Молодому подружжю було тоді, у 2012 році, по 25 років, тому подорожей намічалося багато.

«Я знайшла мапу китайського виробництва, – розповідає Ксенія, – яка мене абсолютно не влаштовувала у плані дизайну. Але ідея була хороша – позначати місця, які ти вже відвідав, та планувати нові поїздки. А оскільки за освітою я поліграфіст, то змогла уявити собі усю поетапну технологію виробництва такої мапи кращої якості і запропонувати цю ідею чоловікові. Тим більше, що ми з ним хотіли почати свій бізнес».

Ця ідея, як виявилося пізніше, стала справжнім подарунком.

Половина успіху

У стартап вони вклали $10 тис. із власних заощаджень, і з того часу розвивалися виключно за рахунок прибутків та без позик. Подружка-дизайнер намалювала макет мапи, яка, на відміну від китайської, була яскравим та красивим інтерактивним постером.

1dea.me

Однак перший млинець вийшов нанівець – 600 примірників із замовленої тисячі, на яку було витрачено всі гроші, з вини поліграфістів виявилися бракованими.

Дефект виявили в п’ятницю, а вже в понеділок 50 примірників мали відправитися до першого замовника. Так що, хоча поліграфісти і визнали свою провину та переробили наклад, у суботу та неділю Ксенія виправляла мапи вручну. За її словами, мапу світу для старту обрали тому, що від самого початку планували вийти зі своїми виробами на міжнародний ринок.

Розширення горизонтів

Спершу вийшли на ринок СНД, потім – в Європу. Перший європейський офіс відкрили у Празі. Зараз, хоча і минуло зовсім небагато часу, розширили лінійку до 30 найменувань різними мовами (наприклад, Прага замовила «Камасутру») та продають свою продукцію не лише у Європі, а й у США, Бразилії та Ізраїлі.

Ми мали віру в те, що наш продукт кращий, ніж у конкурентів. На першому етапі бізнесу така віра – це половина успіху

В Україні розширення торгівлі також пішло швидко – зіграло свою роль правильне початкове позиціонування продукту як оригінального подарунку.

Заплатити 400 грн за такий подарунок у 2012-2013 роках було недорого. Але спершу підприємцям треба було приходити у подарункові магазини, пояснювати конкурентні переваги свого товару, погоджуватися на оплату після реалізації. Зараз компанія настільки впевнена у продукції, що віддає її лише за передплатою або із відстрочкою платежу.

Але ціну підняли, попри зміни валютного курсу, лише до 500 (точніше – 499) грн – вирішили, що дорожче покупець «не потягне». Зате за кордоном ціна як була $50, так і залишилася.

Нові ідеї

Подружжя думало, що би із аналогічних виробів хотілося купити їм самим, розпитували своїх знайомих. Так з’явився мотиваційний постер «100 справ». Спершу він пішов гірше за мапи, але підприємці швидко зрозуміли, в чому справа – канали збуту для пропозиції постерів залишалися такими ж самими, як і у випадку з мапами, тоді як цільова аудиторія була вже дещо іншою.

K.Fund Media

«Зараз, – каже Ксенія, – у нас в компанії з’явилися нові менеджери, котрі працюють саме з цим напрямком, і тому підбирають пункти продажу точніше. І постер уже продається на одному рівні із мапами».

Зараз у компанії близько 600 пунктів продажу. Обсяг – 1,5 млн гривень на місяць. Реалізація відбувається також і через інтернет на своєму сайті та на маркет-плейсах типу Amazon та Etsy.

Справа в драйві

У компанії, де в перший рік вистачало п’яти осіб, включно із двома її засновниками, сьогодні працюють, залежно від сезону — під Новий Рік, коли починається ажіотаж із подарунками, набирають додаткових працівників — 35-40 осіб. Частина з них – у шоу-румі. Середня зарплатня – 10 тис. грн на місяць. Така кількість працівників уже вимагає від «подружжя-засновників» делегування повноважень.

Це непросте завдання для будь-якої фірми, що починала як родинна, але вирішувати його потрібно

Фурсова зізнається, що нерідко простіше та швидше зробити щось самій, аніж пояснювати співробітникові, як це робити – але ж тоді така ситуація буде повторюватися знову і знову, так що без навчання тут не обійтися.

Один зі способів мотивації співробітників окрім зарплатні – часткова оплата його навчання на тренінгах по спеціальності. Фурсова каже, що з роками як керівник стала м’якшою.

K.Fund Media

«Адже не обов’язково кричати на людей, треба просто донести до них наші правила гри. А наші правила полягають в тому, що проблеми ми сприймаємо, як виклик, на який треба відповісти усім разом. Світ зараз міняється дуже швидко, і якщо ми не будемо працювати на драйві, то не встигнемо за ним».

Поділитися: