Довгострокова інвестиція: що дає мозку двомовність

702
Shutterstock
Що робити з «лінгвістичним генієм» і від чого білінгвізм рятує на старість?

– Ми скоро станемо babtsia і dido. Моя мама і тато мого чоловіка були з України, але переїхали зі своїми родинами до Канади ще маленькими. Ми, на жаль, не говоримо українською. Знаємо лише кілька слів, а ще святкуємо щороку Rizdvo, – жваво розповідала мені про своє коріння Дебора з Едмонтона, яку я зустріла в аеропорту Фьюмічино, де вона разом із чоловіком чекала на свій рейс.

Багатьох іммігрантів, як і їхніх батьків, які перебралися на інший континент у пошуках кращої долі, нове середовище спонукало до асиміляції, адже ті хотіли стати своїми серед чужих. І чимало з них настільки сильно, що говорили із дітьми тільки мовою країни, де в них, як їм здавалося, було більше можливостей.

– Щасливої дороги! – кажу Деборі та її чоловіку, прощаючись.
– Diakuiu, – чую у відповідь. – Щасливого життя! І багато varenyky.

Білінгвізм у першій половині ХХ століття був зовсім не тим, що тепер. Тоді на Заході поширеною була думка, що розум дитини, яку вчать одразу двох мов, розвивається повільніше, бо вона нібито починає в них плутатися. Але наукові дослідження усе ніяк не знайдуть цьому підтвердження, як і тому, що двомовність суттєво підвищує коефіцієнт інтелекту. Найістотніші переваги проявляються не одразу.

Ваш «лінгвістичний геній»

Нещодавній експеримент Фордгемського університету Нью-Йорка продемонстрував, що діти, які до шести років говорили англійською та мандаринською, з меншими зусиллями, швидше й краще засвоїли штучну мову Brocanto2, створену на основі романських (тобто іншої мовної групи, ніж їхні рідні). Такий результат підтримує гіпотезу, що двомовність грає на руку тим, хто не планує нею обмежитися.

Shutterstock

Для більшості людей у світі знання кількох мов – це норма. За різними підрахунками, від 60% до 75% активно послуговуються щонайменше двома. У Індії та деяких країнах Африки п’ять – ще не межа.

Ключову роль там відіграють обставини, які до цього змушують, і середовище, яке цьому сприяє.

Нейробіолог Ная Фер’ян-Фамірез запевняє, що кожен з нас може створити схожі умови в межах сім’ї, що, власне, вона й зробила: сама говорить з дитиною словенською, її батько – іспанською, а оточення у них переважно англомовне.

Усі немовлята, за словами Фер’ян-Фамірез, – лінгвістичні генії й настільки ж схильні до засвоєння двох мов, як і однієї

Завдяки магнітоенцефалографії вона та її колеги з Вашингтонського університету виявили, що префронтальна кора мозку, яка відповідає за перемикання уваги та гнучкість мислення, у 11-місячних, які звикли чути дві мови, дещо активніша, ніж у їхніх ровесників-монолінгвів.

Полілінгви інколи піддаються імпульсу використати слова та граматику інших мов, які знають, якщо впевнені, що їхні співрозмовники їх зрозуміють. Передня поясна кора мозку щоразу намагається цей імпульс придушити. Звідси, як зазначають лінгвісти Університетського коледжу Лондона, додаткові соціальні переваги, зокрема сильніша емпатія, зумовлена здатністю блокувати власні почуття та переконання, щоб зрозуміти іншу людину.

Читайте також про те, як мова впливає на світогляд

Ясний розум, незатьмарений віком

Еллен Бялисток вивчала двомовність більше сорока років і дійшла висновку, що дорослі, які вживають багато мов у повсякденному спілкуванні, краще опираються деменції, ніж ті, кому було достатньо однієї.

Коли Бялисток проаналізувала дані групи людей похилого віку з клініки Торонто, які мали когнітивні проблеми, вона помітила, що у білінгвів симптоми цього захворювання виникали на чотири роки пізніше, ніж у монолінгвів. Приблизно така ж динаміка спостерігалася й у групі пацієнтів з хворобою Альцгеймера – незалежно від їхніх розумових здібностей, досвіду роботи та освіти.

Shutterstock

Багатомовність – не панацея, але хороший шанс на довше зберегти ясність розуму. З тієї самої причини завбачливі пенсіонери розв’язують кросворди.

Бялисток, однак, зауважує, що знати, як замовити страву у ресторані, скажімо, французькою, замало, щоб voilà! – і прощавай забудькуватість. Усі згадані вище переваги отримує той, хто використовує мову регулярно.

Тож коли змішані подружжя запитують у неї, чи варто кожному з них говорити з дитиною своєю мовою, вона радить їм скористатися цією нагодою, адже це – чи не найкраща довгострокова інвестиція.

Читайте також про те, чим завершилися спроби створити спільну мову для всіх та тих, хто міг би стати універсальним перекладачем, якби жив за вавилонського стовпотворіння.

Поділитися: