Доповідь Римського клубу: ВВП нікуди не годиться

45
Президент Римського клубу Ернст Ульріх фон Вайцзеккер. House of Logistics and Mobility
Лише 3% тварин на Землі – дикі.
Решта – це ми і наша худоба

Стара економіка приречена, нової не уникнути. У цьому переконані члени Римського клубу, який об’єднує провідних учених, мислителів, політичних та громадських діячів, котрі переймаються перспективами розвитку людства. Цього року клуб святкує своє 50-річчя. Його президенти Ернст Ульріх фон Вайцзеккер та Андерс Війкман, заручившись підтримкою інших членів організації, підготували ювілейну доповідь «Come On». Фраза у цьому контексті має подвійне значення – «Та ну!» і «Ну ж бо!», адже автори водночас ставлять під сумнів адекватність подальшої траєкторії руху нашої цивілізації, що вимальовується з наявних трендів, та закликають не сидіти, склавши руки. Вони наголошують: нам потрібне нове Просвітництво.

Просвітництво XVII–XVIII століть, за якого формувалися панівні ідеології, відбувалося у «порожньому світі», коли простору і ресурсів було вдосталь для всіх і здавалося, що так буде завжди. Наше покоління, пишуть фон Вайцзеккер та Війкман, живе у «повному світі», де всьому є межа. Тепер очевидно, що ресурси вичерпні, а простір обмежений. Але через те, що не кожен готовий це визнати, страждають усі. Час розплющити очі.

Нас багато, нас треба годувати

Людство є творцем і свідком Антропоцену – нової геологічної епохи, де істотну роль відіграє діяльність нашого біологічного виду. При чому самі ж його представники ставлять своє існування під неабияку загрозу. Навіть локальний конфлікт між країнами, у розпорядженні яких ядерна зброя (скажімо, Індією та Пакистаном чи США і Росією) матиме фатальні наслідки для людства. Тим не менш, ці держави витрачають велетенські суми на модернізацію своїх арсеналів.

Неправильний розподіл продовольства на планеті - причина голоду. Shutterstock

Для того, аби Земля стала безпечним місцем, потрібно укласти договір про ліквідацію ядерної зброї, вважають члени Римського клубу.

Іншим страхітливим за своїми масштабами проявів Антропоцену, на який вони звертають увагу, є те, що 97% усіх живих наземних хребетних – люди та сільськогосподарські тварини. Індустріальне скотарство стає дедалі приголомшливішим за розмахом. Головна причина – м’ясо. І апетит до нього. А ще недолуга модель розподілу продовольства, через яку людей із зайвою вагою вдвічі більше, ніж голодних.

Загальний екологічний вплив людства вже суттєво перевищує «вантажопідйомність» Землі

Людська популяція невпинно зростає. Римський клуб така тенденція непокоїть. Дослідження ООН демонструє, що між рівнем розвитку суспільства і стримуванням чисельності населення існує позитивний взаємозв’язок.

Криза капіталізму

Другі після Воррена Баффетта найщедріші благодійники у США – Фонд Білла та Мелінди Гейтсів – щиросердно дбають про свій вплив і заповіли всі свої статки на реалізацію благодійних проектів. Утім, як зауважують фон Вайцзеккер та Війкман, навіть вони зазнають критики за сумнівні інвестиції, здійснені трастом Фонду, зокрема у компанії, які продають ліки за завищеними цінами, і за придбання акцій контроверсійної транснаціональної корпорації Monsanto.

Адам Сміт вірив в необхідність цінностей. Shutterstock

Чому так? Бо на економічних факультетах вчать: справа бізнесу – нарощення прибутків. Але як підкреслюють фон Вайцзеккер та Війкман, «батько капіталізму» Адам Сміт не був поборником експансії, яку сповідують транснаціональні гіганти.

Він вірив, що економіку мають обмежувати та регулювати закон і мораль, що в основі ринкових відносин повинні бути права й цінності.

98% фінансових транзакцій – спекулятивні, запевняють автори доповіді, оскільки не спрямовані на сплату за товари та послуги. Тож ми маємо систему, що акумулює надлишковий запас грошей у секторах, які виробляють високу фінансову рентабельність, але не екологічну і не соціальну, а також нестачу грошей у секторах, що відіграють важливу роль у задоволенні потреб суспільства. Відсутність обліку екологічних ризиків означає, що тиск на вже обмежені природні ресурси зростає – дерева вирубані, водойми забруднені, водно-болотяні угіддя осушені, а експлуатація нафти, газу та вугілля прискорюється доти, доки існує попит.

Економіка майбутнього, на думку Римського клубу, має прагнути не зросту, а стійкості та примноження загального блага, а не особистої вигоди

Замість виготовлення усе нових і нових товарів потрібно, аби вони служили довше й були придатні для повторного використання; на зміну володінню має прийти використання за потреби; ВВП нікуди не годиться – потрібен показник, що враховує важливі складові добробуту громадян поза ринком (на замітку: бутанське ноу-хау – Валове Національне Щастя).

Зміна клімату – зміна парадигми

1% найбагатших американців відповідають за 2,5% усіх викидів парникових газів. Надлишок цих речовин у атмосфері розглядають як основну причину глобального потепління. Римський клуб прихильно ставиться до Паризької угоди (без неї гірше), але визнає: задекларованих державами-підписантами зобов’язань не достатньо для утримання показника зростання температури в межах необхідних 1,5–2 °C. Наразі не вдалося досягти жодної угоди ані щодо глобального податку на парникові гази, ані поступового скасування субсидій на викопне паливо.

Угоди країн про зниження вуглекислого газу в атмосфері недостатньо для збереження екології. Shutterstock

Однак енергетичний сектор переживає трансформацію, темпи якої перевищують очікування. Сонячна і вітрова енергія стають дедалі доступнішими, ніж вугілля, газ та нафта, з 2010 року зникли підстави вкладати у атомну енергетику, резюмують автори, тож цілком зрозумілим їм видається те, що економіку завтрашнього дня живитимуть відновлювані джерела енергії.

Поділитися:
UKRAINE OPEN FOR BUSINESS
UKRAINE OPEN FOR BUSINESS