Доки не пізно: 3 книги про майбутнє від Нью‑Йоркської публічної бібліотеки

533
Shutterstock
Яким може бути ХХІІ століття?

Часто саме непередбачувані події відіграють найважливішу роль в історії. Але наше бажання знати, що буде завтра, через рік, десятиліття, століття і пізніше складно приборкати. Невідомість нестерпна. Тому люди продовжують цікавитися гороскопами, науковою фантастикою і прогнозами футурологів.

Щоб зазирнути у майбутнє, ми повинні зрозуміти четверту хвилю науково-технічної революції, амплітуду якої сьогодні, на думку фізика-теоретика Мітіо Каку, задають штучний інтелект, біо- та нанотехнології. Візіонери Microsoft стверджують  що незабаром ми спілкуватимемося з нашими комп’ютерами, як із собі подібними. Співзасновник журналу Wired Кевін Келлі вірить, що на нас чекає м’яка сингулярність, де наші ж творіння зроблять нас кращими людьми і де ми вже не зможемо жити без того, що створили.

Але як поточні трансформації (і їх відсутність там, де їх очікували) позначаться на середовищі, в якому ми живемо, та наших взаєминах? Відповіді на ці запитання шукають автори книг, які рекомендує для прочитання Нью-Йоркська публічна бібліотека.

«Шосте вимирання: неприродна історія»

«Шосте вимирання: неприродна історія», Елізабет Колберт

The Sixth Extinction: An Unnatural History, 2014

Український переклад – «Наш Формат», 2018

Зміна клімату і втрата біорізноманіття для нашої планети явище не нове. Із часу виникнення життя на Землі близько 3,8 млрд років тому трапилося п’ять вимирань, останнє з яких – 66 млн років тому, коли удар астероїда поховав під шаром пилу останніх динозаврів. Журналістка The New Yorker Елізабет Колберт пояснює, як нагрівання атмосфери та океану через викиди парникових газів може призвести до шостого вимирання – загальнопланетарного збою, через який вже до кінця цього століття може загинути до половини всіх відомих нам істот. Ця книжка, яка у 2015 році завоювала Пулітцерівську премію, – результат навколосвітньої подорожі. В ній йдеться про спустошення, якого завдає природі діяльність людини. Втрати помітні всюди: в Арктиці, в південній частині Тихого океану, в північній частині Атлантичного, в тропічній савані Африки, в озерах та на островах, на вершинах гір та у долинах. Розповідь завершується в «Замороженому зоопарку» Сан-Дієґо, де зберігається найбільша кріоколекція зниклих тварин. Це застереження: біосфера на наших очах зменшується до розмірів пластикового флакона, тож замість з жахом думати про майбутнє слід зосередитися на тому, що вже зроблено й чого бракує для збереження конкретних видів.


Через сто лет: ведущие экономисты предсказывают будущее

«За сто років: провідні економісти передбачають майбутнє», Ігнасіо Паласіос Уерта

In 100 Years: Leading Economists Predict the Future, 2015

Ця амбіційна книжка, упорядником якої є професор Лондонської школи економіки Ігнасіо Паласіос Уерта, містить роздуми – як обнадійливі, так і доволі невтішні, – десяти провідних мислителів про те, яким може бути світ у ХХІІ столітті. Тут мовиться, зокрема, про економічні наслідки політичного екстремізму й довготривалий ефект глобального потепління (академіки зосередилися на песимістичному сценарії, в якому людство не спромоглося суттєво скоротити викиди парникових газів). Водночас від розвитку медицини та біоінженерії чекають подовження людського життя та покращення стану здоров’я. Приміром, професор Гарвардського університету та Нобелівський лауреат 2012 року Елвін Рот, переконаний, що нашим нащадкам не доведеться витрачати стільки ж часу, скільки й нам, на турботу про дітей – достатньо буде підправити їхні ДНК. Це, припускає він, сприятиме урізноманітненню наших романтичних стосунків. Річард Лаярд, колега Паласіоса Уерти, наголошує на необхідності переосмислення складових добробуту суспільств. Після того, як люди починають заробляти щонайменше $15 тис. на рік, збільшення прибутків не робить їх набагато щасливішими, зауважує він.


Змінюється все: капіталізм проти клімату

«Змінюється все: капіталізм проти клімату», Наомі Кляйн

This Changes Everything: Capitalism vs. The Climate, 2016

Цю книгу оглядач The New York Times Book Review назвав найважливішою з часів «Мовчазної весни» працею, присвяченою екологічним проблемам. Наомі Кляйн пише про битву капіталізму і природи, про те, що з настанням ери вільної торгівлі, яка усунула для великих корпорацій бар’єри на шляху до використання фінансових потоків, їм стало простіше уникати відповідальності за неадекватну оплату праці та забруднення довкілля. Багато її аргументів перегукуються з критикою, яку висловлює Римський клуб. Кляйн закликає до дій, беручи до уваги численні приклади успішних локальних ініціатив, які за умови активного поширення можуть послабити ведмежу хватку бізнес-гігантів: «Краса цих моделей у тому, що навіть якщо вони проваляться, крах буде невеликого масштабу. Адже якщо ми щось і знаємо точно, то це те, що у майбутньому буде багато потрясінь».


Читайте також про 5 книг видатних екомислителів

Поділитися: