Дмитро Шоломко, Google: «Керувати людьми я вчився на практиці та на помилках»

6842
K.Fund Media
Генеральний директор Google Україна – про роботу, відпочинок і соцмережі

Дмитро Шоломко більше десяти років очолює український офіс Google. Він – не типовий топ-менеджер: не носить ділових костюмів, не читає книжок про бізнес, не відвідує конференцій про «успішний успіх» і не женеться за славою у соцмережах. Натомість багато працює та мандрує, більше того – знає, як поєднувати ці речі. Зараз під керівництвом Шоломка – більше 20 осіб. «Це найкраща команда, яку я коли-небудь мав», – каже він про своїх підлеглих.

K.Fund Media зустрівся з головою українського Google в офісі компанії. Дмитро Шоломко розповів, що найбільше цінує в співробітниках, як зазвичай проходить його робочий день і де він полюбляє відпочивати.

Про колектив

У нас немає правил. Робота вибудувана так, що кожен співробітник має свої задачі. Як він буде їх виконувати, не важливо. Головне, щоб усе було зроблено якісно та вчасно. Буває таке, що в офісі немає місць, бо усі прийшли на роботу. А буває, що він порожній, коли багато людей у роз’їздах. Ми часто їздимо в інші офіси Google по всьому світу – це пов’язано з тренінгами, переговорами, необхідністю ділитися інформацією, що ліпше робити віч-на-віч.

Кожен співробітник має свій розклад. Деякі приходять в офіс на дев’яту, деякі – під вечір, і працюють до першої години ночі. У нас велика свобода – покладаємося на особисту відповідальність кожного.

Дмитрий Шоломко, Google:
K.Fund Media

У головній кімнаті, де ми працюємо, є «стіна правди». Ми вішаємо на неї різні меми – жарти, зрозумілі лише нашому колективу. Така традиція живе у нас багато років, це кумедно.

Корпоративи намагаємося проводити на виїзді, адже офіс зобов’язує думати про роботу і бути в міру серйозними. Регулярно виїжджаємо усі разом за місто. Беремо з собою родини, дітей та влаштовуємо пікнік. Це хороша можливість для щирого неформального спілкування.

Ідеальний співробітник Google Україна повинен:

бути самостійним і орієнтуватися в хаосі. У нас в компанії велика свобода. Ситуація часто змінюється, підрозділи перебудовуються, приходять нові люди. Важливо самостійно розбиратися в тому, що відбувається, щоб добре виконувати свої обов’язки.

бути працьовитим, любити те, що робиш. Коли я бачу, що людина через силу виконує свою роботу, я намагаюся знайти таке заняття, яке буде їй до душі. Працювати без задоволення – це завжди неефективно.

Як потрапити на роботу в Google Україна

Зараз немає відкритих вакансій. Але коли вони є, охочих дуже багато – мінімум 80-150 осіб на місце. Важко відбирати людей, цим займається підрозділ рекрутингу в головному офісі.

Я бачу кандидатів практично на етапі підписання договору

Затверджую їх –  визначаю, наскільки людина відповідає нашим правилам і культурі.

Що не подобається в кандидатах:

зарозумілість. Коли людина ставить себе вище інших, випинає свою хорошу освіту та намагається показати, що знає все ліпше од інших.

надмірний ентузіазм відносно Google. Коли люди хочуть тут працювати, тому що «вааау, це ж Google». Варто спокійніше до цього ставитися. Це серйозна корпорація, а не забавка. Я бачив багато таких ентузіастів, які приходили з палаючими очима, а потім розчаровувалися, що тут не так, як у кіно, і потрібно по-справжньому працювати.

Про перший досвід у ролі керівника

Керувати людьми я учився на практиці і на своїх помилках. Перший колектив мені дістався випадково, і я розвалив його сам, бо був дуже поганим начальником. Мені був 21 рік, і на мене звалилася відповідальність, яку я не очікував отримати. Зараз я чітко розумію, наскільки помилявся у багатьох ситуаціях. Це жорсткий досвід.

Другий раз керівником я був у власній компанії. Було легше, але я надто контролював усі процеси. Добре, що в колективі знаходилися люди, які мене розуміли.

Три уроки, які я виніс для себе після цього:
1. Не маніпулювати і бути щирим. Маніпулювати – це казати людям не обов’язково правдиві речі, які змусять їх вчинити так, як ви хочете. У великому колективі це призводить до того, що співробітники знають абсолютно різну інформацію про одне і те ж, що завершується великою проблемою або розвалом проекту.
2. Виконувати свою роботу добре, а не говорити про це. Часто в компаніях побутує думка, що про свої досягнення потрібно більше говорити, інакше їх не помітять. Я переконався у тому, що хорошу роботу помітять завжди, а розповідати про неї постійно –  це просто гаяти час.
3. Довіряти людям і уміти делегувати. Зараз я повністю довіряю кожному, поки ця людина не довела зворотне. А ось делегувати потрібно підготовленим для цього людям. У мене свого часу був начальник, який вважав, що на нового співробітника потрібно навалити купу роботи, щоб вчився. Знаєте, як із цуценям: кинути у воду, щоб поплило. Насправді такий підхід до бізнесу не має сенсу – як відносно «цуценяти», так і відносно роботи.

Про підхід до роботи

У Києві мої робочі дні проходять досить нудно. Я прокидаюся, п’ю каву, розгрібаю пошту і їду на роботу. З дому можу проводити відеоконференції – там завжди тихо і ніхто не відволікає. Приблизно третина робочого часу припадає на роботу з дому.

Дмитрий Шоломко, Google:
K.Fund Media

У поїздках розклад маю дуже довільний: можу працювати дві-три години на день, а можу і 16 – це залежить від того, яке завдання потрібно вирішити.

Нещодавно довелося робити презентацію «на колінках» в аеропорту – вийшло добре, усі наче залишилися задоволені. Часто працюю на вихідних. Повністю відключаюся від роботи щонеділі, коли приходжу на обід до мами.

Про тайм-менеджмент

Коли маю забагато завдань, я складаю перелік того, що потрібно зробити. Все записую на папері, навіть такі дрібниці, як «купити квиток на літак». А потім починаю ідеологічно перемагати і викреслювати кожен пункт. Ґаджети такого символізму не дають.

Не люблю спілкуватися телефоном і практично ніколи цього не роблю. Намагаюся все переводити в листування – так набагато легше і зручніше викласти свої думки. Якщо я відповідатиму на всі телефонні дзвінки, то не вистачить часу виконувати свою роботу.

5 книг від директора Дмитра Шоломка

Про соцмережі

Не можу зарахувати себе до числа активних користувачів соцмереж. Маю профайл у Facebook, який я завів давно, і зараз він існує заради месенджера. Там є 13 друзів, з якими я так підтримую зв’язок. Я нічого не поширюю, бо надаю перевагу ділитися своєю думкою з людьми, яким довіряю. Соцмережі – не те місце.

Це спотворює картину світу: фанати «зради» бачать тільки «зраду», фанати «перемоги» - «перемогу»

У чому проблема Facebook? Він налаштовується під інтереси і смаки кожного користувача, щоб якомога довше утримати його на своїх сторінках.  А це спотворює картину світу: фанати «зради» бачать тільки «зраду», фанати «перемоги» – «перемогу».

Це одна з основних причин, чому я не читаю соцмережі. Я вибираю більш нейтральні джерела інформації, а не покладаюся на автоматичне підстроювання контенту під мене.

Ще один важливий фактор відмови від активності у соцмережах – це їхня здатність «затягувати». Вони роблять усе, щоб користувачі не йшли геть. А ті читають, пишуть, дивляться лайки і коментарі – це забирає час, він гається даремно.

Про відпочинок

Я надихаюся в подорожах. У мене є друг, з яким ми працювали багато років. Він живе в Швейцарії, а я в Україні. Щороку ми з ним їздимо в якусь незвичайну країну. Були в Лівані, Албанії, Білорусі і ще багатьох країнах світу. Цього року вирушаємо на Фарерські острови.

Повноцінну відпустку не беру ніколи. Максимум – на тиждень

Просто дуже багато завдань потрібно вирішувати регулярно, велика кількість запитів приходить, тому тиждень не читати пошту – це вже неправильно.

Якщо їду у відрядження, намагаюся відвідати цікаві місця неподалік. До прикладу, маю багато поїздок по роботі у Дублін, тому я часто заїжджаю в Шотландію, туди летіти буквально 40 хвилин. Двох-трьох днів цілком достатньо, щоб зробити легку чистку голови. Якщо я не можу вирішити якусь проблему, вирушаю в таку міні-відпустку, і рішення приходить саме.

Про хобі

Не полюбляв віскі, поки не спробував його в Шотландії. Спочатку ви починаєте його пити, потім – цікавитися ним, колекціонувати і говорити про нього. Віскі – це радше не алкоголь, а певний спосіб пізнання і розуміння людей. Я дуже мало п’ю. У мене велика колекція віскі 48 пляшок. Пригощаю друзів, коли вони приходять у гості. Також люблю пиво. Проінвестував в одне підприємство, яке буде займатися приготуванням авторського пива. Подивимося, що з цього вийде.

Дмитрий Шоломко, Google:
K.Fund Media

Обожнюю читати і подорожувати. Ще ліпше – читати про те, куди я подорожую. Маю хобі – відкривати для себе нові місця і робити в поїздках те, чого не роблять звичайні туристи.

Багато слухаю музику. Свого часу захоплювався, грав на бас-гітарі, але до 25 років закинув цю справу. Гітара у мене вдома стоїть, дістаю раз на рік, коли є настрій пограти. З музикою я протягом усього дня – слухаю різні напрямки, під настрій. Наприклад, нещодавно малював презентацію під групу Meshuggah.

Ходжу на футбол. Моя улюблена команда – «Оболонь Бровар», підтримую їх чим можу. Я народився і виріс на Оболоні, мій брат взагалі один із представників уболівальників у клубі, допомагав знаходити спільну мову між фанатами і клубом, і у нього це добре виходить.

Поділитися: