Для душі: 5 художніх книг авторства ділових людей

55
Shutterstock
Письменництво як хобі, покликання, місія

Те, що успішні бізнесмени, менеджери, науковці пишуть нон-фікшн книжки, щоб поділитися корисними знаннями, не новина. А що, коли такі люди беруться писати художню літературу? Як виявилося, деяким з них це непогано вдається.

У добірці K.Fund Media – художні твори, написані представниками українських ділових кіл.

«Майя та її мами», Лариса Денисенко, 2017

Лариса Денисенко – правозахисниця, адвокатка, радіоведуча, посланниця доброї волі ООН. Раніше надавала юридичні та консультаційні поради з питань національного законодавства на вимогу міграційних установ Канади, представляла інтереси українців у Європейському суді з прав людини (Страсбург). Авторка понад 16 художніх книжок для дорослих і дітей. Переможець літературного конкурсу «Коронація слова» (2002).

Книжка «Майя та її мами» з ілюстраціями Марії Фої була видана 2017 року за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля в Україні. Її вихід супроводжував гучний скандал зі скасуванням презентації на львівському Форумі видавців, адже тема ЛГБТ спільнот досі залишається дражливою в суспільстві.

37 сторінок книжки – це радше художньо-публіцистичний твір, ніж власне художня література. У веселій і зрозумілій формі дівчинка Майя розповідає про своїх однокласників: хтось із них народився за допомогою донорів, у когось – дві мами і тато, а у когось тато зник на війні. Усі вони різні, і це нормально – намагається донести Майя.


«Лучший возраст для смерти», Ян Валетов, 2017

Ян Валетов – бізнесмен і громадський діяч, сфера його ділових інтересів – виробництво зошитів, нові технології й альтернативна енергетика. Із 2014-го активно пише публіцистичні статті. Автор понад 14 романів і збірок оповідань у жанрі, визначеному видавцями як бойова фантастика, але серед них є і соціальна фантастика, і навіть антиутопія. Переможець фантастичних літературних конвентів «Інтерпрескон» і «Зоряний міст» (2009).

Роман «Лучший возраст для смерти», написаний російською мовою і виданий українським «Фоліо» 2017 року, належить до піджанру постапокаліпсису. Загадковий вірус знищив усіх дорослих, і на планеті залишилися самі підлітки. Далі сюжет розвивається так, що «Володар мух» видається світлою казкою. Утім, читачеві дісталася ще пом’якшена версія, завдяки тому, що задум книжки Ян розробляв разом із донькою Діаною. Хоча автор намагався, за власним зізнанням, написати «чисту» фантастику, психологізм героїв повертає читачеві присмак соціальної утопії, вже знайомий йому за тетралогією «Ничья земля».


«Медиум. Явлинка», Ольга Ахметова, 2016

Ольга Ахметова – незалежний PR-консультант і digital-стратег, працює з компаніями та приватними особами. Авторка роману в жанрі фентезі, який заплановано як перший із циклу «Медіум». Книжка російською мовою побачила світ 2016 року в українському видавництві «Самміт-Книга».
«Явлинка» – це романтична історія дівчини-медіума Івірі Анкур, яку звинувачують у відьомстві, а потім рятують – звісно ж, щоб розпочати новий поворот сюжету. Крім динамічного розвитку подій і добротно пропрацьованого чарівного світу, книжку вирізняють світоглядні спостереження у роздумах персонажів, які роблять їх ближчими, зрозумілішими читачеві. На сторінках «Явлинки» багато героїв, яким хочеться співпереживати.


«Крадії пам’яті», Сергій Комберянов, 2016

Сергій Комберянов – юрист, раніше – корпоративний адвокат, а нині – президент Lean Institute Ukraine (Київ). Його дебютна повість – напівфантастичний трилер «Крадії пам’яті» – вийшла у видавництві «Смолоскип» 2016 року.

«Крадії пам’яті» з перших сторінок видається фантастичною історією: серед білого дня у лісі місцеві мешканці знаходять кількох голих людей, які нічого не пам’ятають про себе, але вміють користуватися побутовими речами, поводитися з технікою, читати й писати тощо. Це з’ясовується вже у психлікарні, де опиняються герої. Упродовж розгортання сюжету читач впізнає і риси антиутопії, й однозначно детективний сюжет, і біблійний символізм, який ніби натякає на розв’язку, але насправді скоріше відвертає увагу, підводячи до несподіваного фіналу.


«Улитка», Ельга Міра, 2017

Ольга Дяченко – економіст за фахом, директор компанії-туроператора «Сієста», відома читачам під псевдонімом Ельга Міра. Авторка двох романів російською мовою, виданих у «Самміт-Книга».
Події роману «Равлик», виданого у 2017 році, розгортаються в Австрії. Киянка Свята – з «золотої молоді», тож після закінчення школи переїздить до Відня за компанію з подружкою і закохується у чарівного Джудіта (у книжці ім’я не відмінюється, як жіноче, і це дає читачеві першу підказку). Безнадійно, адже хлопця цікавлять чоловіки. Історія подолання марної пристрасті сподобається шанувальникам прози Франсуази Саган та вітчизняної «дольче віта».

Поділитися: