Автор: Олександр Данковський
Диплом МВА (Master of Business Administration, магістр ділового адміністрування) багато хто вважає дуже важливим атрибутом успішного підприємця або керівника. Але Джош Кауфман у своїй книзі «МВА в домашніх умовах. Шпаргалки бізнес-практика» (український переклад в 2018 році випустило видавництво «Наш Формат») на перших 40 сторінках доводить: немає сенсу витрачати два роки життя і $125 тис. для отримання «корочки» в бізнес-школі: чиста поточна вартість цієї інвестиції негативна, кореляція між наявністю диплома МВА і кар’єрними успіхами відсутня, а в навчальних планах «дуже мало того, що знадобиться в реальному світі».
Зауважимо, підзаголовок книги більш правдивий, ніж заголовок. Принаймні в українській версії (в оригіналі – Personal MBA. Master the Art of Business). Книга не зможе замінити повноцінну бізнес-освіту: в тексті немає нічого про макроекономіку, про роботу банків або, скажімо, про міжнародну торгівлю. Та й потрібні зв’язки текст налагодити не допоможе. Але ось шпаргалки хороші. «Мета книги – якомога швидше і ефективніше навчити вас основ бізнес-практики», проголошує автор на початку. Він обіцяє розповісти про три головні речі: як влаштований бізнес, як влаштовані люди і як влаштовані системи – і слово тримає.
Поради з книги «Сам собі МВА» Джека Велча та Сьюзі Велч
Важливі дрібниці
Найкраще в книзі «МВА в домашніх умовах» – розсипані по тексту приклади та поради, начебто очевидні, але ж саме про очевидне зазвичай і забувають.
Наприклад, автор на пальцях пояснює різницю між ефективним і неефективним маркетинговим повідомленням: «Потенційні покупці не можуть читати ваші думки. Якщо ви хочете, щоб вони зробили наступний крок, то повинні точно сказати, як саме».
Тому придорожній рекламний щит «Гамбургери Тоні – найкращі» – поганий. А «Поверніть направо і спробуйте найкращі в місті бургери» – хороший.
Інший приклад – з особистого досвіду автора і з серії «як не треба». У відділі побутової хімії Procter & Gamble розробили засіб, що відштовхує бруд. У продаж він не пішов. Не тому, що був поганим – просто люди не бачили, «що щось відбувається». Їм, по суті, пропонували «побачити відсутнє», тобто оцінити той факт, що бруду немає. До речі, з тієї ж причини «невміння бачити відсутнє» в компаніях часто не розуміють, наскільки хорошим є той чи інший керівник: поки він не піде з посади, здається, що все відбувається саме собою.
Не всі теорії однаково корисні
Існує безліч способів і практик для поліпшення життя і бізнесу. Кауфман препарує багато з них. Наприклад, тайм-менеджмент. По-перше, назва неправильна: управляти часом не вийде – що не роби, а він іде. По-друге, метод базується на припущенні, що всі години однакові, а це не так: протягом дня людина відчуває спади й підйоми, тож варто вивчати власні ритми – і під них вже підлаштовувати завдання.
Причому ні в якому разі не змішувати адміністративні і творчі завдання
Критикує автор і теорію чистої поточної вартості, і теорію ціноутворення активів: мовляв, вони не враховують невизначеності. Тому, наполягає Кауфман, краще складати плани, але не дуже до них прив’язуватися і бути готовими реагувати на зміни. Так само як не варто занадто покладатися на автоматизацію, бо «чим вона ефективніша, тим більше вплив на неї оператора». Чому? У книзі є посилання на відповідне дослідження доктора психології з Університетського коледжу Лондона.
Взагалі книга Кауфмана корисна і як довідник на тему «що почитати», бо посилається він на безліч різних авторів, аж до Дейла Карнегі з його «Як здобувати друзів…» і Нассіма Талеба з його бестселером «Чорний лебідь».
І все-таки самоосвіти в сфері бізнесу на певному етапі стає недостатньо. Ось 5 ситуацій, коли точно пора вивчати MBA
