Чисто конкретно і понуро абстрактно: три романи березня

17
K.Fund Media
Одна книга заснована на реальних подіях, інша спирається на історичні факти лише частково, третя – настільки вигадка, що майже міф

Американка Емма Клайн побудувала бестселер на історії секти Чарльза Менсона. Каталонець Жауме Кабре створив сагу про хорошу людину, яку вважали мерзотником. Роман Ласло Краснахоркаї, який давно вважають класикою, переклали російською.

«Дівчата», Емма Клайн

2017

Еві Бойд, немолода героїня книги Клайн, згадує події давнього 1969 року. Тоді їй було 14, вона конфліктувала з матір’ю, не знаходила спільної мови з батьком, що покинув сім’ю, сварилася з єдиною подругою, страждала від душевної порожнечі і страшенно потребувала тепла і захисту. Зустріч з компанією навіжених дівчат привела Еві до комуни Рассела, харизматичного гуру, оточеного десятками наложниць. Рассел, який трохи бавився музикою, улещує відомого рокера записати студійний альбом, а коли справа зривається, береться мстити всьому світу.

Прототипом Рассела став Чарльз Менсон, лідер тоталітарної секти «Сім’я», яка здійснила низку вбивств, жахливих за своєю безглуздістю і жорстокістю. Безумовно, глава комуни для Клайн – персонаж різко негативний. Однак письменниця справедливо зазначає, що жодного примусу з боку Рассела не було: дівчата ставали його рабинями з власної волі. Саме цей феномен – головна тема роману.

Російський («Фантом Пресс») та український (КСД) переклади книги, як то кажуть, вдало зайшли. Засуджений до довічного ув’язнення Менсон помер у листопаді минулого року у віці 83 років, після чого продажі щойно виданого роману Клайн зросли в рази.


«Голоса Памано», Жауме Кабре

2017

Це вже третій епос пізнього Кабре, перекладений на російську (видавництво «Иностранка»). Історія і географія роману «Голоса Памано» (2004) скромніші, ніж у так само масштабних «Тіні євнуха» і «Я сповідаюся». Основна частина дії роману відбувається в 1940-ві роки в піренейському селі, але відлуння тодішніх подій у середині 199о-х докочується до папського престолу. Багата літня дама Елізенда Вілабру за півстоліття після смерті сільського вчителя Оріола Фонтельєса намагається домогтися у Ватикані його беатифікації за подвиг віри. Парадокс у тому, що Оріол цього подвигу не вчиняв.

Узагалі парадокс для Кабре – улюблений творчий метод. У всіх доступних російською романах живого класика каталонської літератури є кульмінації на розрив серця, шалено красиві й диявольськи ефектні. «Голоса Памано», що розповідають про збройний опір режиму Франко, не є винятком – у цьому романі безліч ударних ходів, що перевертають ситуацію з ніг на голову.

Оріола хочуть оголосити блаженним, хоча вороги франкізму вважають його лиходієм. Насправді він був героєм, тільки став їм проти своєї волі. Його вважають зрадником, а він вів подвійну гру. Його намагаються зробити праведником, а він грішив, та ще й як. Гріх, утім, можна вибачити: в житті Оріола сталася справжня любов.

Яскравий, сильний і зворушливий роман, один з найкращих, що вийшли російською минулого року.


«Сатанинское танго», Ласло Краснахоркаї

2017

Досі книги одного з постійних претендентів на нобелівські лаври ані російською, ані українською не перекладали. «Сатанинское танго» стала першою, крім того, це справді перший, дебютний і до того ж найвідоміший у світі роман Краснахоркаї. Написаний він у 1985-му, хоча по-справжньому популярним став за дев’ять років по тому – про це трохи нижче.

Час і місце дії роману точно не вказано. Начебто це угорське село в епоху соціалізму, проте подібна історія могла статися в будь-який депресивній глушині; тут простір і час абстрактні, міфологічні. Сповнена нудних побутових деталей, похмурого настрою і тривожного передчуття навмисне повільна розповідь нагадує про Кафку і Беккета. Мешканці депресивного села блудять, шахраюють, жеруть без міри, влаштовують інфернальні танці й чекають на появу месії місцевого масштабу. І месія приходить.

Щодо дев’яти років потому: 1994-й став роком другого народження роману. Саме тоді на Берлінале показали його однойменну семигодинну (!) екранізацію, створену колегою і співвітчизником Краснахоркаї Белою Тарром. Мабуть, іншого прикладу настільки точної відповідності фільму літературному першоджерелу в історії кіно годі й шукати.

Поділитися: