Чи є світ витвором мистецтва: «Красиве питання» Френка Вільчека

472
Steemit
Уривок з книги лауреата Нобелівської премії з фізики про те, як влаштований світ

У своїй останній роботі, про яку стало відомо вже після його смерті, Стівен Гокінґ разом із Джеймсом Гартлом висувають гіпотезу про те, що Великий вибух створив не один Всесвіт, а нескінченну кількість схожих на наш всесвітів, де діють ті самі закони фізики.

Вирватися за межі усталеного уявлення про реальність і знайти ключ до розуміння мультивсесвіту, пропонує і Френк Вільчек – лауреат Нобелівської премії з фізики 2004 року та автор численних статей для Nature і Physics Today. Те, що нас оточує й пронизує, є витвором мистецтва, стверджує він.

Нижче наводимо адаптований переклад уривка з його книги «Красиве питання: осягаючи, як влаштована природа» (A Beautiful Question: Finding Nature’s Deep Design, 2016), в якому вчений пояснює, чому.


Світло і матерія

Ми, люди, є передовсім візуальними істотами. Наше бачення й те, як ми мислимо, зумовлено нашою взаємодією зі світлом. Кожен з нас народжений, щоб стати видатним (хоч і не свідомо) практиком проективної геометрії. Ця властивість закодована у нашому мозку, який містить спеціальні модулі, що дають змогу швидко й без свідомих зусиль конструювати динамічний світогляд на основі тривимірних об’єктів, розміщених у тривимірному просторі.

Френк Вільчек
Френк Вільчек. ASU

Іншою важливою особливістю бачення є те, що світло надходить до нас із далекої відстані, що відкрило нам двері в астрономію.

Регулярний і очевидний рух зірок і дещо менш регулярний та менш очевидний рух планет спонукали наших предків замислитися про закони Всесвіту й надихнули на подальші спроби описати Природу в математичних термінах.

Книжки Стівена Гокінґа, які змінили наше уявлення про Всесвіт

З новітніх розділів фізики ми дізнаємося, що світло як таке є формою матерії і що матерія загалом, якщо говорити про її сутність, напрочуд подібна до світла. Тож нам пощастило із нашою глибоко вкоріненою в нас здатністю сприймати його. Адже тваринам, котрі пізнають світ передовсім за допомогою органів нюху (а це більшість ссавців), було б значно важче зрозуміти фізику так, як розуміємо її ми, навіть якби вони були по-своєму тямущими.

Всесвіт багатьох інтерпретацій

Можна уявити собі собак, які шляхом еволюції стали соціальними істотами з високим рівнем інтелекту та добре розвиненим мовленням, які мають захопливе й сповнене задоволень життя, але позбавлені певного типу цікавості та кругозору на основі візуального досвіду, який маємо ми. Їхній світ був би багатим на реакції та розпади: у них були б прекрасні хімічні набори, вишукана кухня, афродизіаки та сенсорна пам’ять. З проективною геометрією й астрономією у них, скоріш за все, не склалося б.

Інша справа птахи, які, як і ми, – візуальні створіння

Їхня свобода літати дала б їм додаткову перевагу над людьми у вивченні фізики. Вони на відміну від нас знайомі із симетрією тривимірного простору дуже тісно, адже маневрують у середовищі, майже позбавленому тертя, відчуваючи закономірності руху, зокрема роль інертності.

Шлях людей до розуміння фізичних законів був непростим
Шлях людей до розуміння фізичних законів був непростим. beatricemagazine.com

Птахи народжені з інтуїтивним знанням класичної механіки й принципу відносності Галілея та геометрії. Якби у них виникла здатність до абстрагування, фізика їм далася б без особливих проблем.

Тим часом люди, щоб поглибити своє розуміння, повинні були відірватися від обтяженої тертям аристотелевої механіки, якою послуговуються у щоденному житті. Ми знаємо з історії, що для нашого біологічного виду це виявилося украй серйозним випробуванням!

Отже, моя головна теза полягає в тому, що цей так званий Всесвіт не має своєї власної унікальної інтерпретації. Він дає міріади можливостей для міріад сенсорних всесвітів, які підтримують різні інтерпретації його значимості. Виходить, Всесвіт – вже значною мірою мультивсесвіт.

Краса і пізнання

Інформація, яку ми отримуємо від світу, дуже фрагментарна й сповнена того, що нам не знадобиться. Попри усі наші вроджені здібності, ми вчимося бачити, взаємодіючи зі світом, формувати очікування й порівнювати наші прогнози з реальністю.

Симетрія та осяжність – це якраз ті речі, які ми схильні сприймати як красиві

Коли ми формуємо очікування, що потім справджуються, то відчуваємо задоволення. Цей механізм є стимулом і нашим відчуттям прекрасного, що заохочує процес пізнання. Між тим, рутинне та поверхневе так не тішить, тому що не викличне і не спонукає розширювати горизонти знань. Водночас нас не принаджують патерни, в яких ми не бачимо сенсу.

Симметрія й осяжність речей і явищ роблять їх красивими в наших очах
Симметрія й осяжність речей і явищ роблять їх красивими в наших очах. Pic2.me

Отже, маємо пояснення тому, чому цікаві явища фізики (явища, які чогось вчать) видаються нам красивими: ми цінуємо несподіваний, але не занадто несподіваний досвід.

Читайте також уривок з книги «Як влаштований час» Карло Ровеллі

Поділитися:
UKRAINE OPEN FOR BUSINESS
UKRAINE OPEN FOR BUSINESS