Чорний лебідь чи жовта качка: 5 книг про критичне мислення

3078
Shutterstock
Інформаційне озброєння в епоху постправди

Кожен з нас знає, що не можна вірити всьому, про що йдеться в новинах. Журналісти та експерти теж помиляються й піддаються емоціям. А ще ж усі поспішають. В епоху постправди те, що згідно з прогнозами чи нашими глибокими переконаннями видається неможливим, стає можливим. Але як відрізнити Чорного лебедя від надутої соціальними медіа качки?

K.Fund Media рекомендує кілька книг, що допоможуть не потонути в океані фейків та відвертої маячні.

«Новини пласкої Землі», Нік Дейвіс

2011

Коли рейтинг – цар і бог, фактами нерідко жоглюють та йдуть на смертельні для правди компроміси. Ветеран розслідувальної журналістики Нік Дейвіс наводить численні свідчення того, що сучасні засоби масової інформації паразитують на підготованих прес-службами та піарниками матеріалах – інколи за браком часу, інколи через лінь. В англійському професійному жаргоні навіть з’явився спеціальний термін на позначення цього прикрого явища – churnalism (від churn – «збивати піну»), українським відповідником якого є «дурналістика». Ця книга про те, як навчитися відрізняти зерно від полови.


«В інтернеті хтось помиляється!», Ася Казанцева

2016

Російська популяризаторка науки Ася Казанцева доступною мовою, спираючись на результати наукових досліджень, розвінчує глибоко вкорінені у суспільну свідомість міфи та забобони про такі речі, як гомеопатія, вплив м’яса на наше здоров’я, а також усілякі гендерні стереотипи про те, хто розумніший, а в кого на думці тільки нове платтячко. Авторка вважає, що найвдячнішою аудиторією для будь-кого, хто поширює меми, є люди, які «перебувають посередині нормального розподілу» і не є ані прихильниками, ані гнівними противниками еволюції. Вони, скоріш за все, щось таке про неї чули ще в школі, але ніколи аж так не цікавилися, у чому там була суть дискусії.


«Мислення швидке та повільне», Даніель Канеман

2017

Даніел Канеман – психолог та лауреат Нобелівської премії з економіки. Ця його книга детально описує дві системи ухвалення рішень, якими послуговується людина, – швидку та грубу Першу, що майже не піддається свідомому контролю, і Другу – раціонального обчислювача, що працює повільно й вимагає зусиль. Автор наводить чимало цікавих прикладів того, як розумні й притомні, здавалося б, люди нехтують законами логіки, й пояснює, чому кульмінація і фінал процесу вирішальним чином впливають на наші висновки.

Більше про книгу


«Усі брешуть», Сет Стівенс-Давідовіц

2018

Журналіст The New York Times та спеціаліст з великих даних Сет Стівенс-Давідовіц аналізував пошукові запити в Google та не посоромився подивитися, за чим же ходять на порносайти. І дійшов висновку, що в мережі ми значно гірші, ніж показують опитування громадської думки. Люди, припускає він, стриманіші, коли розуміють, що їх аналізуватиме хай навіть і незнайома, та все ж людина. Віч-на-віч із машиною вони цим не переймаються. Приміром, рівень расизму в США виявився набагато вищим, ніж вважали соціологи.

Більше про книгу


«Путеводитель по лжи», Деніел Левітін

2017

Нейробіолог Деніел Левітін застерігає своїх читачів: не варто приймати за щиру правду усе, що підкріплене статистикою, адже дані часто збирають абияк і не завжди правильно інтерпретують. З цієї книги можна дізнатися про речі, які мають викликати сумніви, та типові помилки, яких припускаються, коли наводять красномовну статистику: зокрема, усереднення, замалу вибірку, плутанину між причиною та наслідком, а також те, чим же насправді займався Шерлок Холмс (не дедукцією).

Більше про книгу


Поділитися:
UKRAINE OPEN FOR BUSINESS
UKRAINE OPEN FOR BUSINESS