Біль очей моїх

література
За що я часом готовий вбити перекладача нон-фікшн літератури

І за службовим обов’язком, і для задоволення я читаю різні нон-фікшн книги: ділові, науково-популярні, психологічні… Перекладні, в основному.

Останнім часом у мене склалося враження, що перекладачі старої школи майже поголовно пішли на пенсію, натомість прийшли недоуки, яких «понабирали за оголошеннями». Покопавшись у пам’яті, я систематизував претензії. Наведені приклади взяті з реальних книг. Навмисно не вказую видавництва та імена перекладачів – адже проблеми спільні.

1. Їм не вистачає звичайної освіченості, знань про світ

Тому в тексті про теорію ймовірностей, коли згадують російську рулетку, раптом з’являється «пистолет с карабином на 1000 пуль». Насправді там має бути не пістолет, а револьвер, не кулі, а патрони, не карабін, а барабан.

Останній ляп особливо засмучує.

Карабін – це «швидкодіюча сполучна ланка між двома предметами, що мають петлі». Ну, такий гачок із замочком. Або укорочена гвинтівка. Але не деталь пістолета.

Тому через брак освіченості перекладача я дізнаюся, як молодого інженера в 1950-ті запрошували розробляти дизайн… грамофона. Але грамофон – це ящик із величезною трубою-рупором, його зараз хіба що в мультиках зустрінеш. Випускали їх наприкінці ХІХ і на самому початку ХХ століття.

Тому «ризики … в одну мить здіймалися до висоти фіордів». Ліземо в словник: «Фіо́рд (норв. fjord) – довга, вузька морська затока». Тобто у нього може бути довжина, ширина, глибина, але аж ніяк не висота. Так, береги фіорда зазвичай скелясті, круті й досить високі. Але саме береги, а не сам фіорд.

2. Їм не вистачає знань про предмет, якому присвячена книга, і про усталену термінологію

Наприклад, давненько існує популярна система управління виробництвом «Шість сигм» (six sigma). А перекладач подає її читачеві як «Сигма шість».

Або раптом в книзі з’являється таке в описі математичної задачі: «скільки їх існує в день х, дорівнює 2х – 1^х – 1, де х – 1 називається експонентою». (^– в степені)

Тут цілий букет помилок (можливо, частина – на совісті верстальника й коректора). Формула написана неправильно: одиницю до якого степеня не піднось, вона одиницею і залишиться, тож уся формула зведеться до 2х – 1, що неправильно. Малося на увазі, ймовірно, 2^(х – 1), тобто «два в степені (ікс мінус одиниця)». При цьому х – 1 – показник степеня. А сама експонента – це показникова функція e^x (е в степені ікс, де е – основа натурального логарифма), вона ж exp (x). Причому її, цю функцію, в загальноосвітній школі вивчають…

3. Їм не вистачає знання мов – у тому числі й рідної

У результаті перекладач, здається, сам не розуміє, про що йдеться. Але пише. В одному перекладі мені трапилася «титулована журналістка з Лебанону». Я припустив, що малася на увазі держава Ліван (англійською Lebanon), а перекладач вирішив, що це якесь місто. Обговорили випадок у Facebook, знайомий попросив дати йому ім’я журналістки, пошукав її в соціальній мережі LinkedIn. «Титулована» справді виявилася ліванкою.

В іншій книзі, присвяченій IT, натрапив на такий пасаж: «Это означает, что проект делится на итерации, в которых команда выполняет все активности полного проекта, необходимые, чтобы произвести развертывание программного обеспечения в конце каждой итерации».

Фраза важка, нечитабельна, рясніє повторами – і незрозуміла. Що таке «активности проекта»? Ось словникова стаття (рос.): «Активность. Деятельное участие в чём-л. (противоп.: пассивность). Познавательная, творческая а. А. общественных организаций. Проявлять а. // Усиленная, энергичная деятельность (о действии природных сил, социальных процессов и т.п.). Предвыборная а. Солнечная а.». Перекладач же просто скористався калькою з англійської (activities).

4. Вони – це стосується перекладів на українську – часом нетрадиційно подають усталені імена і терміни

Тут я ступаю на хиткий ґрунт смаків і припущень.

Основоположник наукового менеджменту Peter Drucker в російських перекладах – Друкер, в деяких українських – Дракер. Так, в англійському закритому складі u читається приблизно як «а», але Друкер за походженням – австрієць. В українській «Вікіпедії» він, до речі, теж Друкер.

Відомий журналіст і автор бестселерів Malcolm Gladwell в російських джерелах – Малкольм Гладуелл. Принаймні в одній українській книзі він – Малкольм Гледвелл.

Популяризатор біології Richard Dawkins відомий у наших краях як Річард Докінз (Докінз в українській «Вікіпедії»), але на сторінках одного з перекладів його прізвище подають як Довкінз.

І навіть колишній глава ФРС Пол Волкер (Paul Volcker) став чомусь Волькером. Хоча він начебто не німець, не «фольксваген» якийсь там.

Цілком звична і схвалена словниками «нержавіюча сталь» тепер «іржевідпорна»...

Особливо гострі суперечки виникають у питаннях транслітерації англійських імен і взагалі слів, що починаються з H («ейч»). Не хобіт, а гобіт, не Холмс, а Голмс, не Хемінгуей, а Гемінґвей, і навіть хеджування ризиків (від англійського hedge – огорожа, паркан) подається як геджування. Але «House M.D.» українською як і раніше «Доктор Хаус» (може, щоб не змішувати його з Іоганном Гауссом – основоположником теорії ймовірностей), а harassment – досі харасмент.

Заради справедливості, в російській з транслітерацією подібних слів теж немає єдності. Harry звучить як Гаррі, Hollywood – як Голливуд, а Hugo (наприклад, Baskerville) в одному перекладі виявляється Гуго, в іншому – Хьюго.

 

Пані й панове перекладачки і перекладачі! Якщо ви це читаєте, робіть висновки! Я, звісно, наразі нікого не вбив, але отрути, як видно з блогу, накопичив чимало.

Пані й панове – власники й керівники видавництв! Якщо ви це читаєте, то не економте на редакторах. Це такі спеціальні освічені люди, здатні виловити в тексті більшу частину ляпів перекладача, перш ніж книжка піде до друку.

Поділитися: