Арабська ніч: як мусульманський світ поступився першістю Європі

Shutterstock
Розумна та консервативна ісламська цивілізація багато чого навчила європейців. Але потім безнадійно відстала

Можливість стати цивілізаційним лідером колись проґавив Китай. Він не зумів задати напрямок розвитку світу, хоча і мав для цього усі шанси.

Кандидатом номер два на цивілізаційне панування був мусульманський світ, що включав в себе у різні часи і Арабський халіфат, і Оттоманську імперію, і навіть Золоту Орду. У європейській культурі він позначений розпливчастим словом «Схід». Ще у 1158 році єпископ Отто фон Фрайзинґ написав: «Уся людська влада та наука прийшли зі Сходу».

На захист рахівників

Цифри, якими ми користуємося, називаються арабськими. Винайшли їх у Індії, але до Європи вони були принесені арабами, до того ж, європейці ще й пручалися. У 1299 році у Флоренції було видано едикт, що забороняв банкірам користуватися арабськими цифрами  – аби захистити робочі місця рахівників, які вживали незручних римських значків.

Рахувати люди Сходу були великими майстрами. Алгебра – це їх розробка, сама назва походить від арабського «аль-джебр» — заповнення

Перший університет з’явився саме в ісламському світі – 859 року в Марокко. Перший комп’ютер, а вірніше, програмований автомат, було створено у Багдаді 875 року. Три брати Бану Муса створили музичну скриньку. Програма «записувалася» на металевому циліндрі.

eastroute.com

Виступи, що стирчали з нього, вдаряли по ємкостях із водою (одна ємкість – одна нота). Змінивши циліндр, оператор змушував «водяний орган» грати іншу мелодію. Так програмували звукозаписи аж до XIX століття!

Астрономічні таблиці «Зіджи джадіді Ґураґані», створені у обсерваторії Улуґбека (1409–1449), двісті років не мали собі рівних у точності.

Учні Авіценни

Займалися на Сході і медициною, і хімією. Підручник Авіценни (Ібн Сіни, 980–1032 рр.) «Канон лікарської науки» використовувався у Європі до XVIII століття! Слово «алхімія» містить у собі визначений арабський артикль «аль» – як у назвах «алгебра» та «алкоголь». До речі, перегонний куб, що потрапив до Європи з мусульманського світу, дозволяє і сьогодні виробляти не лише міцні напої, але і, наприклад, бензин.

Можливо, араби і не були першовідкривачами процесу: у працях Аристотеля (384–322 роки до н. е.) розповідається про те, як випарювати рідину, а потім згущувати утворені випари. Але і з Аристотелем і з іншими давньогрецькими та римськими авторами Європа наново познайомилася — після Темних віків — завдяки арабам. Саме вони зберегли античну мудрість після падіння Риму.

Передача знань не завжди відбувалася мирно: європейці різалися із «сарацинами» та «маврами» декілька століть

Спершу перевага була на боці Сходу. Зокрема, до Хрестових походів європейські металурги не вміли виробляти високоякісної сталі, а на Сході кували дамаські мечі. Не дивно, що Європа поступилася Балканами, Піренейським півостровом та майже усім Причорномор’ям. У1683 році турки взяли в облогу Відень — але пішли з-під нього, і з тих пір вплив ісламського світу став послаблюватися.

Справи богохульні

Причини були приблизно такими ж, як і у Китая двома століттями раніше: надмірна концентрація влади, розповсюдженої на величезну територію, відсутність конкуренції (у клаптиковій Європі малі держави постійно між собою конкурували) плюс релігійний фактор. Європейці намагалися розділити світську та релігійну владу, слідуючи максимі «кесарю – кесареве, Богу – Богове», хай навіть це і ставало причиною релігійних війн. В підсумку університети, створені на релігійній «заквасці», зайнялися абсолютно мирськими питаннями.

Shutterstock

У мусульманському світі релігійна та світська влада виявилися зв’язаними набагато тісніше. У1485 році наказ османського султана Баязіда II під страхом смерті заборонив мусульманам друкувати тексти арабською: це, мовляв, священна мова Корану, і нею вільно писати лише від руки. У XVI столітті астрономічні спостереження було оголошено богохульним заняттям, місцеві навчальні заклади займалися лише богослов’ям.

А європейські вчені саме тоді закладали основи нової епохи. Наприклад, італійський математик Нікколо Тарталья вперше застосував математику в артилерії у 1530-х. А у 1740-му Бенджамін Робертс використав фізику Ньютона для врахування впливу спротиву повітря снарядові.

Схід протиставити «науковим гарматам» європейців не зміг нічого.

Поділитися: