Аналогове задоволення: загадкова магія бібліотек

533
Harry-Potter-Wiki--original-main-min
Які книги найчастіше викрадають з книгозбірень і чим читання подібне до побачень

Хоча дедалі більше інформації переходить у віртуал, книгозбірні не втрачають своїх позицій як місця зустрічі та усамітнення. Згідно із даними Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), у світі їх понад 2 млн. Австралійський літератор та автор книги «Бібліотека» (The Library, 2017) Стюарт Келлс замислився, яку роль відіграють бібліотеки в умовах невпинного розвитку технологій.

K.Fund Media підготував адаптований і дещо доповнений переклад уривків його роздумів, опублікованих у The Paris Review.

Бібліотека є демократичним за своєю суттю простором. Оскільки вхід до неї зазвичай безкоштовний, тут дійсно рівні всі.

Результати опитувань, проведених серед відвідувачів бібліотек, демонструють їхні теплі почуття до цих скарбниць знань. Одне зі слів, яке найчастіше трапляються у відгуках, – любов.

А саме слово бібліотека у більшості людей викликає асоціації з такими словами, як сад, ліс, галактика та лабіринт. А ще кладовище, бо бібліотеки завжди були втіленням діалогу життя і смерті, вони є місцями благоговіння, прихистком для речей, яких давно нема. Мертві промовляють до нас через книги.

А ще – чари.

Опитування 1992 року виявило, що найчастіше з бібліотек (особливо у Великій Британії) викрадали літературу про секс, телепатію, іноземні мови, чорну магію, музику та мистецтво (список наведений у порядку зменшення).

Книги про секс були найпопулярнішими серед злодіїв у мегаполісах, а про чорну магію – у менших громадах

Одним із різновидів бібліотечних чарів є гра, в основі якої непередбачуваність: простуючи між довгими рядами стелажів, читач має змогу натрапити на твір, що змінить його світогляд. Історія бібліотек багата історіями випадкових знахідок безцінних рукописів, втрачених листів, рідкісних видань та скандальних спогадів. Читальні зали та стоси книг впродовж століть своєю тишею дражнили уяву та надихали як видатних, так і маловідомих авторів, чиї напрацювання поповнювали бібліотечні фонди.

Бібліотеки – наш зв'язок з минулим
Бібліотеки – наш зв'язок з минулим. Shutterstock

У нас є майже апріорне розуміння цінності бібліотек, потреба берегти їх. Найтемніші сторінки історії людства пов’язані з їхнім знищенням.

Над ними завжди нависає ця страшна демонічна сила: немає небезпечнішого наступу на культуру, ніж цей. Тому у нас спрацьовує захисний рефлекс щодо книг, випробуваних часом, навіть якщо вони припадають пилом, обділені нашою увагою. Викрадення тисячолітніх та столітніх артефактів з національних музеїв та архівів завжди є серйозним ударом для нації.

Поради діда-буквоїда: як читати добре і багато

Особливу цінність мають особисті бібліотеки книголюбів. Зауваження, які Оскар Уайльд залишив у книгах, які читав, є напрочуд захопливими та інформативними. Чарльз Дарвін, як відомо, теж робив примітки на полях – це створює ефект його присутності. Чимало таємничих слідів є в книгах, які колись належали Олександру Пушкіну. В них можна знайти власні лаконічні міркування поета, закладки і знаки запитання. Є також нотатки редакторів пером та олівцем, зроблені вже після смерті поета, а також червоні помітки, залишені жандармськими клерками, які вивчали папери загиблого. Літературний наставник Пушкіна Василь Жуковський у своїх спогадах розповідав про зворушливі подробиці його останніх днів. Коли пораненого на дуелі поета привезли додому і поклали ледь живого в його кабінеті, той озирнувся на свою бібліотеку зі словами: «Прощавайте, друзі!».

Діджиталізація поки що не змусила нас відмовитися від друкованих книг
Діджиталізація поки що не змусила нас відмовитися від друкованих книг. Shutterstock

Луїс Райт, відомий післявоєнний директор Шекспірівської бібліотеки Фолгера у Вашингтоні, з острахом передбачав майбутнє, в якому книжкові колекції замінять комп’ютерами та «машинами для читання», які знищать інтерес до літератури у студентів, адже позбавлятимуть важливих для формування повноцінного людського досвіду відчуттів. Читати книги з екрану – усе одно, що цілувати дівчину через вітрину, запевняв він.

Ера зетабайтів: де і як людство зберігатиме всі знання

На щастя, перестороги Райта ще не справдилися. У епоху нестримного комерціалізму і експансивної діджиталізації, незважаючи на побоювання, що друк вимирає, люди все ще купують книги та створюють бібліотеки. Тому що ті унаочнюють наш зв’язок із минулим, яке було значно більш фізичним.

Поділитися: