Акула мистецтва: 5 правил успіху від художника Демієна Герста

maincream.commain
Як продавати свої роботи за мільйони та чому не варто переборщувати з епатажем

Рівноцінних суперників у британця Демієна Герста на сучасному арт-ринку немає. Підтвердженням тому – безпрецедентний дводенний аукціон  Sotheby’s 2008 року, повністю присвячений роботам цього художника. Із нині живих Герст – єдиний, кому випала така честь.

Про його творчість написані книги та сотні статей, однак найкраще з того, що сказано про Герста, було сформульовано ним самим під час одного з візитів до Києва.

K.Fund Media обрав зі сказаного те, що можна назвати «5 правил Герста».

1

Визначте коло своїх клієнтів

Все геніальне – просто. Ось і Герст, геній арт-маркетингу, сформулював те, про що інші писали цілі книги, в одному короткому прикладі з життя. Одного разу, підлітаючи до Лос-Анджелеса і побачивши в ілюмінатор літака безліч особняків із великими басейнами, художник подумав – кожна людина, в якої є басейн, може дозволити собі купити його маленьку картину. І почав писати більше.

2

Виберіть серйозну тему, яка б шокувала

Це правило сформулював не Герст, а його колега з відомої групи художників Young British Artists, фотохудожниця Сем Тейлор-Вуд, нині – Саманта Тейлор-Джонсон, режисер гучного фільму «П’ятдесят відтінків сірого». Але стосується воно саме Герста.

Згадуючи про те, як сучасні художники-мільйонери на чолі з Герстом починали з того, що влаштовували виставки своїх робіт у занедбаних спорожнілих доках, сховищах та магазинах, Тейлор-Джонсон додала: «Роботи Демієна – це завжди сенсація». Причиною цього, на її думку, є те, що Герст обрав головними своїми темами життя та смерть. Саме тому його роботи так шокують. І в сьогоденній насиченості інформаційного простору цей шок – мало не єдина можливість художника-початківця привернути до себе увагу.

emaze.com

3

Будьте простішими, і народ потягнеться

Не перелічити, скільки іронічних слів було написано про перший продаж робіт Герста. Тоді американський колекціонер Стів Коен купив його інсталяцію «Фізична неможливість смерті у свідомості когось живого» за $12 млн. Мовляв, це знущання зі здорового глузду, коли такі гроші сплачують за опудало акули в контейнері з розчином формальдегіду. Однак, контраргумент самого Герста звучить ще переконливіше.

Він пояснив вибір об’єкта тим, що картинам сьогодні важко змагатися за силою впливу з рекламою та телебаченням. Спочатку він хотів просто намалювати акулу. Але, чим більше він про це думав, тим ясніше розумів: аби цей витвір сучасні глядачі сприймали як реалістичний, потрібна справжня акула. Нехай навіть у вигляді опудала в акваріумі. І переконливо довів слушність свого висновку.

4

Самі диктуйте ринку ціну

Колекціонер Стів Коен заплатив $12 млн за акулу у формальдегіді не самому Герсту, а власнику інсталяції – британському колекціонеру, рекламісту та мільйонеру Чарльзу Саатчі. А Саатчі купив її в Герста лише за 50 тис. фунтів.

Пізніше Герст придумав, як уникнути такої несправедливості. Розмірковуючи про ціну на витвори мистецтва, він видав чеканне формулювання: «Все в житті коштує стільки, скільки інші люди готові за це сплатити».

fashion-tweets.com

І проілюстрував цю ідею прикладом свого друга-художника, картини якого коштують майже 100 тисяч фунтів. Оскільки працює художник повільно, список очікування на кожну його нову картину містить кілька десятків покупців. У результаті незадоволені всі: художник – рівнем заробітку, потенційні покупці – часом очікування. Герст порадив другові додати до ціни на свої картини ще один нуль. «Тоді у тебе в списку очікування залишаться тільки три людини – якраз на три картини, які ти напишеш за рік», – пояснив він.

Герст також створив нову маркетингову схему. Наприклад, він продав за $100 млн групі інвесторів лише частину прав на свою знамениту скульптуру For the Love of God, – платиновий череп із діамантами – залишивши решту за собою, щоби мати змогу контролювати подальші продажі.

flipboard.com

5

Не божеволійте

Герст – неперевершений піарник самого себе. Але водночас завжди чітко відчуває межу, де потрібно зупинитися. Колись у нього була ідея моторошної акції – хірурги відтинають йому руки, роблять із них інсталяцію, а потім пришивають назад. І документують усе, фіксуючи на відео. Герст навіть консультувався з лікарями, і вони погоджувалися на цю операцію за умови, що він підпише документ про те, що усвідомлює можливі ризики. «Але потім я подумав – та годі, це ж лише мистецтво!», – підсумував художник.

Поділитися: