24 на 7: як ресторатор Купер відкриває по два заклади на рік

420
mayak.org.ua
За чотири роки він відкрив дев'ять ресторанів у Одесі та впровадив новий для України формат – міський ринок їжі

29-річний одесит Алекс Купер відкриває нові заклади з такою ж швидкістю, як Ілон Маск дивує інноваційними ідеями.
У його скарбничці – «Молодість» (цілодобовий кафе-бар з кухнею, інтер’єром і музикою з 1990-х), грузинське кафе Givi to me, локшинна «Mao» (китайська їжа), «Пышечная» (пончики та кава), «Тихий бар над Купером» і новий для України формат – міський ринок їжі.

Швидкий старт

У 2013 році колишній рекламщик Алекс Купер зняв частину кухні та дворик на території кафе в спальному районі Одеси. Він мріяв робити бургери. Початкові інвестиції склали $5 тис., З яких понад 50% початківець ресторатор витратив на упаковку. Продажі йшли мляво, тому Купер наважився на ризикований крок.

destinations.com.ua

Він позичив ще кілька тисяч доларів, приготував 10 тис. бургерів і особисто розніс у всі IT-компанії Одеси – всього у понад 250 офісів. Бургери Купер роздавав безкоштовно. Промо вдалося.

Айтішникам бургери припали до смаку, і справи у Купера пішли в гору. У наступному році він змінив «спальник» на центр міста, де до цього часу знаходиться Cooper Burgers.

Нові формати

Себе Алекс не вважає ресторатором – радше підприємцем і людиною, яка створює концепції. З весни 2017 року компанія Купера управляє новим форматом соціального ресторану і коворкінгу 4City. Це вже відома в Україні концепція, коли певна кількість людей – в Одесі їх було 220 – вкладають по $1 тис. І створюють новий міський простір.

Ніхто не хотів, не вірили у формат. Тому багато достойних хлопців відмовилися

При цьому 70% прибутку витрачають на соціальні та культурні проекти. Алекс зараз є СЕО у 4City, і частину часу присвячує його розвитку. Власне, тут у нього і офіс.

«Живу на другому поверсі під кухнею», – зі сміхом каже Купер.

Влітку в центрі Одеси Купер відкрив Міський ринок їжі загальною площею 1,2 тис. квадратних метрів. Це новий формат закладу для України, де під одним дахом зібрали 19 різних гастрономічних проектів, проводяться фестивалі, концерти, тематичні тусовки.

Міський ринок їжі площею 1,2 тис. кв м.destinations.com.ua-01

Будівлю, споруджену у 1835 році, йому довелося реконструювати власним коштом – і тепер всередині її не впізнати. Це найсерйозніша інвестиція Купера. Суму не називає, але зізнається, що вона сумарно є більшою за всі його разом взяті ранні проекти.

Орендарів він знаходив самостійно, головна умова – щоб не перетинався асортимент. Але багато хто не наважився.

«Ніхто не хотів. Не вірили у формат. Тому багато достойних хлопців відмовилися. Я особисто ходив, умовляв, домовлявся. Здавав за не зовсім вигідною ціною», – розповідає підприємець.
Формат одеситам сподобався, але Купер поки не поспішає з висновками – потрібен мінімум рік, щоб зрозуміти, успішний проект чи ні.

В його історії були і невдалі проекти, які вже закрилися

Наприклад, кафе «Батіг і пряник». Заклад спеціалізувався на еклерах, але не знайшов своєї аудиторії.

Повернути три рази

Купер розповідає, що всі його проекти окуповувалися протягом року. Але арифметично він свій бізнес розраховує за іншою формулою. «Ми беремо 10% з обороту і говоримо, що це ніякий не прибуток, а амортизація і йде до фонду повернення інвестицій. Це неправильно в загальнобухгалтерському поданні, але на поточному етапі свого розвитку так робимо. Ідеальна для нас історія – повернути гроші три рази. Це, умовно, вкласти 100 і за три роки повернути 300», – говорить він.

destinations.com.ua

Купер пояснює, що ресторани на третьому році існування перестають генерувати хороший прибуток і у підсумку ніяких активів не залишається.

«Тому вклавши 100 і отримавши 300, ти насправді маєш 33% річних», – робить висновок бізнесмен. Короткостроковість життєвого циклу ресторанного бізнесу Купера не лякає – навпаки, це простір для нових ідей.

Він дотримується класичної маркетингової формули, сформульованої Філіпом Котлером – product, priсe, plaсe, promo (продукт, ціна, місце, промо).

«Звичайно, різні випадки бувають, ресторани і по 30, і по 40 років живуть. Але якщо ми говоримо про якісь трендові, прикольні штучки – грузинська кафешка із середнім сервісом і середніми цінами – то навряд чи вона проживе 25 років. А ресторани, які будуються на 25 років, там зовсім інший рівень інвестування, інший рівень меблів, дизайну, технологій і всього іншого», – пояснює підприємець.

Орієнтація на ритейл і виробництво

Ресторани своєї компанії «Люди Купера» бізнесмен обіцяє після 2019 року продати нинішнім керівникам або співробітникам.
«Є команда, яка управляє всіма проектами. За кожним рестораном окремий керівник. Є офіс, де загальні функції, але ми зараз знаходимося в пошуку правильної моделі управління», – говорить він.

destinations.com.ua

Та сам Купер сподівається освоїти сфери ритейлу та виробництва. Він упевнений: незалежно від виду бізнесу, надалі перемагатимуть системи управління.

Поділитися: